Міжнародні правозахисні організації Amnesty International та Human Rights Watch презентували доповідь про випадки затримання і катування цивільних осіб як представниками української влади, так і бойовиками на неконтрольованих територіях Донбасу.
Доповідь складена на основі 40 інтерв'ю з постраждалими, їхніми родичами та юристами. Всього правозахисники виявили 18 осіб, які пройшли через тортури і незаконні арешти по обидва боки. Однак, зазначають автори доповіді, загальне число постраждалих набагато більше, що підтверджується і доповідями ООН.
У своїй доповіді правозахисники розповідають про долю кількох людей. При цьому одна і та ж особа могла піддаватися катуванням обома сторонами конфлікту, зазначають автори.
Так, у квітні 2015 року на КПП українськими силами був затриманий 39-річний Вадим (ім'я змінено), наводять приклад правозахисники.
«Затриманому надягнули сумку на голову і допитували про зв'язок з проросійськими силами. У результаті Вадим провів шість тижнів, більшу частину часу в місці, яким імовірно керує Служба безпеки України. Його катували електрошокерами, гасили об нього сигарети, били, вимагаючи зізнатися у зв'язках з проросійськими силами, розповів в інтерв'ю правозахисникам сам Вадим. Після звільнення чоловік приїхав до Донецька, де відразу ж був затриманий «місцевою владою», яка запідозрила його в тому, що він був завербований СБУ, після чого Вадим провів більше двох місяців в ув'язненні в одній з в'язниць «ДНР», яка не має офіційного статусу, де його також били», сказано у доповіді.
У дев'яти випадках на території, підконтрольній Україні, людей затримували представники добровольчих батальйонів, після чого передавали СБУ, яка потім оформлювала їх за офіційною процедурою. Пізніше деякі були обміняні, інших відпустили без суду. У трьох випадках СБУ, імовірно, помістила в'язнів в невідомих місцях і не визнавала, що взагалі має до цього відношення, йдеться у доповіді.
За даними правозахисників, в розпорядженні Служби безпеки України є кілька місць для утримання затриманих. Об'єкти розташовані в Краматорську, Ізюмі, Маріуполі та Харкові. Однак СБУ це заперечує. Повідомляється, що у відповіді, надісланій AI і HRW, представник служби вказує, що крім спеціального ізолятора в Києві ніяких інших об'єктів, де можуть міститися затримані, у СБУ немає.
Ця відповідь в доповіді розходиться із розповіддю 59-річного Костянтина Безкоровайного, члена місцевої ради у Костянтинівці. Як зазначається, 27 листопада 2014 року в його будинок увірвалися озброєні люди, не представившись, звинуватили в тероризмі та сепаратизмі і забрали з собою, спершу помістивши в підвал одного з будинків.
Чоловік стверджує, що його тримали спочатку в Краматорську, потім перевели в Ізюм, а після цього він майже 15 місяців провів у Харкові. У той час в одній з ним будівлі знаходилися до 70 чоловік. А перед тим як відпустити, людина, що не представилася, наказала Безкоровайному мовчати, що той перебував у в'язниці, і говорити, що просто переховувався. Після чого йому дали 200 гривень на квиток додому і відвезли на харківський автовокзал.
На всі запити родичів Безкоровайного СБУ відповідала, що про нього нічого не відомо. Хоча тодішній представник спецслужби Маркіян Лубківський 19 грудня 2014 року заявив, що СБУ затримала «божевільного комуніста», не назвавши його імені.
Дев'ять випадків затримання правозахисники виявили з боку так званих «ДНР» і «ЛНР». 4 січня цього року в Макіївці був затриманий 23-річний Юрій, який приїхав в грудні минулого року до батьків на зимові свята. Він був затриманий представниками так званого «міністерства держбезпеки» і досі знаходиться в Донецьку в очікуванні суду за звинуваченням в незаконному володінні зброєю, хоча батьки і заперечують наявність у їхнього сина зброї. Йому загрожує до чотирьох років в'язниці.
Тортури, довільні арешти і погане поводження із затриманими є злочинами, звертають увагу укладачі доповіді. Український закон категорично забороняє тортури, нагадують вони. У доповіді зазначено, що в деяких випадках представники влади України та самоназваних республік приховували, що зниклий чоловік знаходиться у них, а потім імена багатьох затриманих випливали на переговорах щодо обміну полоненими.
«Це дає підставу для занепокоєння про те, що обидві сторони можуть затримувати цивільних, щоб мати «валюту» для обміну полоненими. Такі затримання можуть вважатися взяттям заручників, військовим злочином», - йдеться в прес-релізі організацій.
Влада України повинна провести розслідування за представленими правозахисниками даними, наголошують у Amnesty.
Більше того, місцеві так звані секретні служби «ДНР» і «ЛНР» працюють взагалі без будь-яких обмежень, відзначають правозахисники.
Автор: 
