Ось нарешті і добіг свого кінця черговий футбольний чемпіонат Кобеляччини в І лізі. Футболісти нарешті можуть подумати про сім'ю та відпочинок, адже останні шість місяців думки спортсменів були пов'язані лише з футболом. Міжсезоння буде довгим, тому часу вистачить на все. Сам же футбольний сезон 2011 року видався напрочуд багатим на голи, сенсація, чудові матчі та, на жаль, скандали. Все хороше колись неодмінно закінчується. Тож настав час підвести підсумки КФЧ (Кобеляцького футбольного чемпіонату) сезону 2011 року
Кобеляцька "Санта Барбара" закінчилася
Мильна опера, яка розпочалася ще минулого року в березні 2011 року таки добігла кінця . Протистояння Кобеляцької РО ФВСТ "Колос" з одного боку та команди "Авангард" (Жуки) з іншого щодо їхнього начебто "нечесного" минулорічного чемпіонства закінчилася тим, що команду із Жуків було переведено до другої за значимістю ліги району (забігаючи наперед зазначу, що вона взагалі відмовилася брати участь в цьогорічному турнірі), але при цьому їм були вручені золоті нагороди чемпіонату-2010.
Важко сказати, хто в цій ситуації переможець, а хто програв, але протистояння Віктора Олексійовича Детюка (голова Кобеляцької РО ФВСТ "Колос" - прим.автора) та Олега Борисовича Дробітька (голова районної федерації футболу - прим. автора) розділило футбольну сім'ю району на два табори, які напевно не скоро закопають сокиру війни.
Окрім цього через цей скандал Федерація футболу Кобеляцького футболу фактично перестала існувати, тому що голова Кобеляцької РО ФВСТ "Колос" перекрив їй кисень і тим самим забрав всю футбольну владу в районі собі. Що буде далі - покаже лише час.
Ліга Чемпіонів: грали, грали, але не дограли
В новоствореній Лізі Чемпіонів Полтавської області Кобеляцький район представляв "Авангард" із Жуків (ФФПО саме їх затвердила учасником турніру, хоча із самого початку планувалося, що район представлятиме "Дрижина Гребля"). В підсумку жуківська команда зупинилася за крок до фінального матчу турніру. Результат звісно хороший, але їхня неявка на матч-відповідь півфіналу (який, до речі, повинен був пройти в Жуках) проти "Ниви" (Кошманівка, Машівський район) дещо зіпсувала враження від виступів команди, за яку в даному турнірі виступали представники різних клубів Кобеляцького району.
А судді хто?
Розпочався футбольний сезон з суддівського скандалу. Перед самим початком чемпіонату керівництво місцевого футболу прийняло рішення, яке (як покаже час) виявиться помилковим. Суть його зводилася до того, що команда їде в гості на зустріч із супротивником зі своїм представником, який на звітному матчі буде виконувати роль головного арбітра матчу.
Проміжок, який пройшов з часу затвердження цього рішення до часу його відміни став випробуванням для футбольного району. Судді не завжди судили за правилами, тому досить часто футбол перетворювався в фарс, який не мав нічого спільного зі спортивними змаганнями.
Головний скандал цього періоду трапився у 9 турі (25.06.2011) на матчі "Динамо" (Кобеляки) - "Красне", який проходив на футбольному полі НВК №1. Тоді гравець господарів Олександр Колінько через начебто "незгоду із суддівством" підняв руку на головного арбітра матчу (якого привезли гості - прим. автора). В результаті красняни вирішили не продовжувати матч та поїхали додому (рахунок на той час був 2:1 на користь краснян). Районна комісія "чесної гри" прийняла рішення дискваліфікувати гравця господарів на 3 матчі, а сам результат матчу анулювати та зарахувати обом командам поразки. Виходить, що Красній зараховано поразку за те, що побили їхнього представника? Дурня якась.
Я чесно шукав в правилах пункт, за яким гравцю команди було дозволено бити суддю. І знаєте, я його так і не знайшов! Якщо вже футболіст вийшов на поле, то він повинен поважати арбітра (якби він не судив) та команду, яка приїхала і за будь-яких обставин не давати вийти своїм емоціям на зовні. А доводити свою правоту за допомогою сили - це нонсенс! Особливо це стосується гравців, які вже не перший сезон грають в чемпіонаті та своєю грою повинні бути прикладом для наслідування.
"Дрижина" - чемпіон!
Для футболістів з Дрижиної Греблі футбольний сезон 2011 року став по справжньому вдалим. Демонструючи хорошу гру на протязі всього сезону (лише 2 поразки в 22 матчах), дрижани стали чемпіонами, володарями Кубка та Суперкубка Кобеляччини - 2011 та найкращою гостьовою командою чемпіонату. Перемоги в 2011 році виглядали б більш яскравішими, якби дрижани грали без допомоги своїх трьох легіонерів з Полтави, які допомагали команді на протязі всього футбольного сезону, та ... суддів і керівництва районного футболу на чолі з Віктором Олексійовичем Детюком, які (на думку значної кількості футбольних вболівальників та спеціалістів району) також схиляли шальку терезів на бік команди з Дрижиної Греблі.
Вдома і стіни допомагають!
Срібло та бронзу чемпіонату вибороли відповідно лутовинівська "Спарта" та білицький "Сокіл". Окрім цього обидва колективи стали найкращими домашніми командами району в 2011 році. Футболісти з Лутовинівки (керівник - Гарець Віктор Олександрович) вже не один сезон показують футбол високої якості, на який приємно дивитися. Окрім цього команда має неймовірних вболівальників, які готові за будь-яких умов підтримувати своїх рідних футболістів. Слід визнати, що вдалі виступи "Спарти" не всім подобаються в Кобеляцькому району. Дійшло до того, що деякі з керівників районного футболу висловлювали думку, що "вони нам в районі непотрібні". Особисто я з цим категорично не згідний! Команда має свій особливий ігровий почерк, численних вболівальників, входять в трійку призерів...чому вони не потрібні?! Мені здається, що дехто просто боїться, що чемпіоном стане команда з іншого району. Але навіть цим "вищим силам" зрозуміло, що в найближчі сезони "Спарта" (якщо звісно їй ніхто палки в колеса не вставлятиме) повинна стати головною футбольною силою в Кобеляцькому районі...а там вже й до чемпіонства недалеко...
Щось подібне можна сказати і про "Сокіл". Підопічні Юрія Васильовича Комлева добре провели поточний сезон. В матчах проти "Дрижиної" та "Спарти" представники найбільш спортивного населеного пункту Кобеляччини доставили лідерам чемпіонату немалих проблем. Звісно бували й провальні матчі (як наприклад програш 2:6 команді з села Красне), але навіть в них футболісти з Біликів грали до кінця, чим заслужили повагу вболівальників району.
Не те, що планували
Четверте місце, фінали Кубка та Суперкубка - ось такий невтішний здобуток вдався "Динамо" в 2011 році. Кобеляцька команда, яка місцевими вболівальниками прозвана "міліцейською" (або просто "ментами") попросту провалили цей сезон. Жодного трофею та три скандали за участю гравців команди ( зірваний матч проти Красної, участь у грандіозному мордобої на фінальному матчі кубка району та фактично не дограний Суперкубок) - не дуже добрий результат для багаторазового чемпіону району.
Окрім цього в поточному сезоні несподівано досить гостро постало питання з народним прізвиськом команди. Як виявилося, деяким поважним представникам команди воно не дуже подобається (напевно забули, що з часу свого заснування в їхньому складі виступають представники однієї з найнебезпечніших професій в країні). Насправді досить дивна ситуація вийшла. Я раджу футболістам не робити з мухи слона, тому що досить негарно виходить. Можна подумати, що дехто з гравців своєї професії цурається. Це не повинно бути проблемою. Наприклад футболістів німецького Кельна, який виступає у німецькій Бунденслізі, взагалі козлами кличуть. І що з цього? Для них це не проблема. А кобеляцьке "Динамо" що, виняток?
Красняни - п'яті!
Футболісти з Красної поточний сезон можуть занести собі в актив. В минулих роках команда грала досить нервово та незлагоджено. В період міжсезоння 2010/11років футбольний колектив зробив якісні висновки зі своїх минулорічних помилок та заграв по іншому! І як заграв! Велику роль в цьому відіграв представник команди Віталій Мега, на якому фактично весь сезон і трималася команда. Красняни по грі повинні були займати місце вище п'ятого, але на протязі сезону позначилась досить розповсюджена для команд району проблема - незібраність футболістів команди на гру.
Новачок - в середині
Перший сезон для "Будекспреса" у вишці районного футболу вийшов доволі неоднозначним. З однієї сторони фінішували на 6 місці (середина турнірної таблиці), з іншої - лише в передостанньому турі "будівельники" забезпечили собі футбольне життя в І лізі на наступний сезон. Перед початком сезону кобеляцька команда, яка проводить свої домашні матчі в Кунівці, зазнала відчутних кадрових втрат. В на той час друголіговий мідянівський "Урожай" перейшло шестеро гравців "будівельників". Команду поповнила молодь, яка була ще не обстріляна в футбольних боях першої ліги. В результаті кобеляцька команда лише наприкінці сезону зуміла знайти свою гру та за підсумками 2011 року виборола високе шосте місце. Найкращим бомбардиром у складі "Будекспреса" за підсумками виступів у чемпіонаті та кубку району став Олександр Явтушенко (18 голів). Слід зазначити, що в сезоні 2010 року, коли "будівельники" грали у ІІ лізі, нападник встановив особистий рекорд клубу, забивши лише в одному чемпіонаті у ворота супротивників 31 м'яч! Далі буде.
А початок був хороший...
"Спартак" з Рибалок доволі оптимістично розпочав сезон, проте їхнє щастя тривало недовго. У підсумку команда з сусіднього Козельщанського району зайняла лише 9 місце, яке навряд чи можна назвати успіхом. "Червоні" повинні були фінішувати у першій шістці, але не вистачило стабільності. На протязі сезону були матчі, які нескоро забудуться (2:2 з "Дрижиною" і "Соколом" та 5:0 з Красною ) та про які краще не пам'ятати (0:3 від "Спарти"), але рибалківська команда у кожній своїй грі прагнула показати свої найкращі якості, за що їм безсумнівно слід подякувати та побажати успіхів в наступному сезоні.
Битва за виживання
За підсумками останнього туру І ліга розпрощалася з Дашківкою та "Колосом" з Павлівки (які програли боротьбу "за виживання" "Лану", Іванівці та Бутенкам). Не можна сказати, що вони це заслужили. Обидві команди боролися до кінця, але вдача в поточному сезоні була не на їхній стороні. Футболісти з Дашківки взагалі втратили останні шанси лише в останньому турі, коли на виїзді програли..."Колосу" 1:2 (в першому колі рахунок був дзеркально протилежним). Якби це звучало, але певним чином обидва колективи стали заручниками неправильної політики керівництва районного футболу щодо легіонерів.
Як відомо, легіонерами в Кобеляцькому чемпіонаті (за правилами їх може бути максимум три в одній команді) вважається футболіст, який проживає не те що в іншому місті, а взагалі в іншому населеному пункті (селі)! Ну що тут зробиш, якщо молодь в селах інколи можна перелічити на пальцях однієї руки.
Особисто я не думаю, що "Колос" та Дашківка залишили І лігу надовго. Просто характер у людей такий. Вони неодмінно про себе ще заявлять та повернуться. Маю надію, що вже через рік.
Чого чекати від Мідянівки?
В 2012 році ряди І ліги поповняться новими членами. Якщо зі світлогірським "Дніпром" футбольна громадськість району вже знайома, то ось з другим дебютантом вищої ліги - "Урожаєм" ще ні. Мідянівська команда з'явилася на футбольному горизонті досить недавно, але вже встигла закоремендувати себе високими амбіціями. А ось чи реалізують вони їх покаже лише час. Перша та друга ліга дуже різняться. Інший футбол, інші реалії. Тому результат буде залежить в першу чергу від того, як швидко гравці "Урожаю" зможуть переключитися на футбол рангом по вище. Як це буде - побачимо в 2012 році. Залишається лише чекати.
Ненависть
Чемпіонат Кобеляцького району останніми роками перетворюється в таку собі футбольну Верховну Раду зменшених розмірів, в якій всі готові перегризти один одному горлянки. Частина матчів в районі проходять за правилом "перемога за будь-яку ціну". Особливо гостро в цьому аспекті у 2011 році засвітилися чемпіони та "міліціанти" (особливо це стосується фіналу Кубка). Я не можу зрозуміти з чого у людей береться стільки агресії один до одного? Інколи здається, що футболісти певних команд готові повбивати один одного, але перемогти. А чого можуть навчитися наші діти, слухаючи, як "великі дяді" на матчах пояснюють один одному нецензурною мовою як "несправедливо" судить арбітр?
Друзі, футбол футболом, але ж нам після матчів ще жити в одному місті та районі. Потрібно поважати один одного, тому що ми всі люди, а не собаки. Fair Play (чесна гра) та Respect (повага) не повинні бути простими словами. Команди повинні дотримуватися правил змагань. В іншому випадку районний футбол перетвориться в бій півнів до смерті, чого б дуже не хотілося.
Антигерой або просто коронований король
Після чергового свого переобрання на посаді голови Кобеляцької РО ФВСТ "Колос" Віктор Олексійович Детюк пообіцяв, що буде дослухатися до думки представників команд району. Вийшло все як завжди навпаки. В результаті чемпіонат району перетворився в скандальну театральну виставу, яка немала нічого спільного з футболом.
Віктор Олексійович напевно не чув, коли вже в перших турах з усіх кінців району сигналізували про проблеми із суддівством. А може не бажав чути, коли через певний час представники команд прохали не назначати на їхні матчів певних суддів, які до цього судили матчі за участю їхніх футбольних колективів по 3-5 ігор підряд? На свої запитання щодо цієї ситуації представники цих команд почули з вуст голови місцевого футболу досить прямолінійне "не ваша справа, хто вас судитиме". В результати дійшло до того, що футболісти почали на матчах виясняти відносини за допомогою кулаків. Невдоволення збільшувалося, а результату все не було. Ситуація вирішилася лише в середині чемпіонату.
Окрім цього була незрозуміла політика по заявці футбольних команд. Виходила доволі кумедна ситуація: одним можна було заявляти по 2-5 гравців, а іншим одного, і то лише за умови "подарункового презенту".
27 січня 2010 року Віктора Олексійовича місцева громада вибрала на новий 5-ний термін. Досягнувши необхідної мети, керівник спорту Кобеляцького району почав себе дуже вільно почувати на троні. Гравці команд не раз скаржилися, що Віктор Олексійович в більшості випадків доводить правоту своїх думок (в основному це стосується матчів рідного Колоса) нецензурною мовою. Траплялися випадки, коли навіть почесні ветерани спорту робили зауваження пану Детюку щодо недопущення ненормативної лексики в присутності їхніх дітей. Але результат в більшості випадках залишався нульовий.
Громада може як наділити владою, так й забрати її, тому пану Детюку не слід особливо розслаблятися. Громада - це сила, яка може будь-якого начальника скинути. Навіть такого, який вже занадто засидівся на троні.
Ось на такій неприємній ноті доводиться завершувати свою розповідь. Маю надію, що в наступний 2012 рік буде кращим за попередній та ввійде в історію лише приємними спогадами.
P.S. Віталій Олексійович Детюк у федерації футболу Полтавщини виконує роль такого собі "шукача правди" (він діючий голова комісії «Етики та Чесної гри»). "Результативний" пошук футбольної правди дозволив здобути кобеляцькій команді три очка (можливо вже й шість, тому мені не відомо чи прийнято рішення щодо домашнього матчу проти полтавської Ворскли, який Колос також програв) в матчі проти Пирятина (0:6!), який кобеляцька команда без шансів програла.
Все б то нічого, якби не одне але. На протязі чемпіонату у складі команди Володимира Олексійовича на поле виходили гравці, які не були заявлені за Колос. Наводжу приклад. 29 травня. Гра в Лубнах (матч завершився перемогою господарів). В цій грі за кобеляцьку команду грав професійний гравець, який не був заявлений на поточний сезон - Андрій Петрович Міщенко (народився 07.04.91, гравець ФК Гірник-спорт м. Комсомольськ, який виступає у другій лізі України). Фото з цього матчу ви можете подивитися тут : 1, 2 .
І таке було не в одному матчі. Я знаю про що говорю, тому що вже не один рік працюю на матчах кобеляцької команди та знаю футболістів "в обличчя" дуже добре.
Окрім цього на початку року трапився досить цікавий випадок. У Миргороді пан Детюк випустив на гру "підставного", який фактично приніс перемогу кобеляцькій команді, а потім не хотів йому платити за матч, тому що він "підставний".
Так про яку ж правду йдеться?
P.S.S. На останок хочу повернутися до питання вихованості людей . Минулого року мені довелося на власній шкурі відчути багатство ненормативної мовної лексики одного з підопічних Віктора Олексійовича. Тоді один з представників команди (він зараз виконує роль директора стадіону) в телефонному режимі нецензурною мовою люто доводив мені, що я "збрехав в своїй статті" та радив мені закінчити "журналювати". Чесно кажучи я розумію цю людину. Колос вже багато років бореться за виживання, виграє не так часто, як хочеться, деградує в якості гри... треба ж когось зробити винуватим в цьому (але тільки не себе!) . Але я радив би шанованій в районі людині слідкувати за своїми виразами та краще доводити свою правоту на футбольному полі.
Я завжди чесно виконую свою роботу, можу вислухати, обмінятися думками, нормально переношу критику в свій адрес (вона є завжди), але я дуже не люблю, коли на мене хочуть вплинути щодо моєї роботи.
Олег Дубина
Автор: 
