Останні коментарі

Ніхто з Малого Кобелячка до вояків не приставав. Для чого таке писати.

Шофере ти МЕГАдалбайоб! Не забувай про це, нагадую.

Думаю, ви обидва та інші такі "механізатори широкого профілю" не є, слава Богу, більшістю. Та і себе не відношу до виділених Вами категорій. Ще трохи, і ви вже опуститеся до "мєшканца". До речі, мєшканєц, ти куди пропав? Тут декому терміново потрібні "ідєйні вдохновітєлі"!

Ойййййй..... на спіху пропустив одну із головних деталей - на втечу подалися не дві дівчини, а лише одна - Україна. Інша дівчина, Білорусія, виявилася не дурою. Зрозуміла що сили явно не рівні для реалізації такого плану, а тому і рипатися не стала. В результаті у клітці лише одна із дівчат - інша лише із жалем диветься на неї, поговорюючи - я ж тобі говорила, що не треба жартувати із господарем.

Вобщем, я виношую ідею мультика.

У мене виникла ідея, створити мультик.

1. Велитенський будинок, стіни котрого побудовані із газу, нафти. Двері та вікна із якихось там експортів-імпортів, податків, ну і все таке інше. У цьому будинку живе його господар - жирний старий вусатий бородатий дядько - звати його Росія. Характер - врагу не пожелать, але така обставина - він господар, і з цим доводеться разуватися. у цього господаря живе у будинку декілька прислуг, моложих дівчат, серед них Білорусія та Україна, котрі постійно протирають йому черевики до блеску, виносять із під нього горшки, за що отримують "кришу", та деяку поганеньку дань на дешеву прострочену косметику, на дискотеку раз на півроку... ну і т.д.


2. Через дорогу, розташоване новеньке подвір*я. Там багато маленьких будиночків, серед них є головний по середині, інші типу "хозпостройки" - курятники, свинятники, надвірні туалети - у кожного своя доля. У тому подвір*ї живе молодий хлопець, любитель зваблювати дівчат до себе у двір. У того хлопця до свого старого сусідом Росією, є свої плани та наміри. Ну як мінімум відбити у нього дівчат прислуг, переманити їх на свій бік, а потім, можливо, за їхньої допомоги, взагалі знищити старого господаря, та і захопити його будинок.

3. Для реалізації свого плану, моложий хлопець починає дурити дівчат обіцянками на великі перспективні покращення, і все таке інше. Дівчата починають діяти по плану втечі від свого старого господаря. Господар із відповіддь не забарився - закриває дівчат у клітці, утримуючи їх на воді та сухарях. Раз така справа - ніякої косметики, ніяких дискотек та прогулянок, навіть душу вже пів року дівчата не бачили (уявіть собі сморід котрий там у клітці).

4. Гарний хлопець не має ніякої сили-мощі аби тих дівчат визволити, і все що він робить - для заспокоєння підкидає їм через клітку цукерки записуючи їх у блокнот заборгованостей, та обнадіює черговими обіцянками, якщо вони самі без його участі втечуть від господаря.

5. Наділені надією, наівні дівчата і далі ламають клітку.....

Правда ще є люди які з мозгами,але зомбовані,цих найбільше жаль.

Чудо мені хочеться тобі і іншим привести один простий приклад, котрий можливо допоможе зрозуміти ситуацію із Донбасом.

1. Ти (Європа із Порошенком), тримаючи у руках ножик, хочеш упіймати терориста (Росію) озброєного револьвером.

2. Терорист тебе попереждає, що захопить у заручниці дівчину (Україну).

3. Ти ігноруєш його попереждення - терорист як і обіцяв захоплює дівчину, підводить до її голови ствол, і ставить тобі умови, аби та дівчина вижила.

4. В цей час, дівчина постійно намагається вирватися із рук терориста, страждаючи від його побоїв. Але тобі, що умови терориста що доля дівчини байдужі - ти все те ігноруєш, та продовжуєш переслідувати свої власні інтереси.

5. В результаті дівчина отримує синці, травмування і т.д.

Дай відповідь на питання - хто винен у стражданнях дівчини?
На перший поляд терорист...

Дуже цікаво спостерігати як прозріває народ. З часом люди зрозуміють про те що цей сепаратизм чи бандитизм зародився на майдані який ми всі підтримали. І весь Беркут не потрібно було під одну гребінку стригти, бо там були люди гідні подяки. Можливо з роками до нас дійде правда про те що сценаристи у цій війні не англійця чи мариканці а свої Коломойські та Фірташі. Але це буде потім а зараз народ молиться за мир.

Ой Серьожа, серьожа, чи на довго.

и на кого это рассчитано? клоуны

А як же пам’ятники?Донбас зачекав би.

прадати пай

хвалять, мамо, люди нас...)))))

знову провтикав підпис

Дуже повчальний матеріал.

Краще було ту машину неосвяченою відправити.

Молодці колектив ! От якби всі зараз так про Україну думали , може і не було такого ! Не хватае нам і особенно дітям нашим патріотизму. А хто це може дать? Тільки школа, сім"я. А тут садік!!! МОЛОДЦІ !!!

Диферамби співати,не з автоматом на блокпосту сидіти чи в атаку йти

Небесна сотня пишається вами!

Супер! Молодці!
Оце я понімаю, державні діячі!
Тільки ж обов’язково у вишиваночках це робіть!

Историю пишут дважды. Один раз под нужную идеологию под заказ, второй через века. Автор наверное с педагогическим образованием и может даже не состоявшийся историк. Поэтому должен понимать что если поменяется в стране идеология через пару лет, то эти факты истолкуют по иному.

Куличковського і всю його команду до справи.

"танько", невже ти думаєш що мені це хоч скількись важливо? наівне.. ))

А взагалі то мабуть розділю я своє бачення цих подій. Чуйка підказує шо буде чимало людей, котрі мене зараз почують. Так от, прийде повістка із воєнкомату - косити не буду, піду. Та скажу відверто без лукавого - коли опинюся на Донбасі, викладатися не буду. Не буду старанно цілитися, не буду швидко бігати, не буду кричати УРА, більше родитиму вигляд чим воюватиму. Чому так? Тому що немає у мене стимулу відстоювати ні ідеї цього керівництва, ні його самого.

Хлопці котрі там зараз? Що я можу сказати.. мені по справжньому за них шкода. Не тільки за те що вони у пеклові. В першу чергу за те, що їх розвели. Вони свято вірять у ті ідеї котрі їм навішали, навіть не здогадуються за що воюють на справді. Ось у чому справжня жорстокість, моїми очима. Все що я можу зробити для них на даний час - надавати допомогу в рамках своїх можливостей.

А от якщо станеться так, що дуло народного кулемету розвернуться у бік центра Києва, от тоді я в мить стану справжнім чоловіком, в мить забуду про диван, і буду у перших рядах. Це буде саме той майдан, на котрому я буду із першого дня і до завершення - на відміну від того що був взимку.