Останні коментарі

Там,где БЮТ вранья хватает,я это знаю со своего опыта.Эти "колясочники"и есть настоящие сепаратисты,делают все что бы внести хаос.Передают только объекты,которые на полном бюджетном обеспечении?А те которые дают доход не передают.Я правильно поняла?Круто.И что пос.совет клюнет?Как Вы думаете?Вот вам и сыр в мышеловке.А этот депутат ,Воронько,он БЮТовский присмыка?

Ну, блін, ви часом не сінайських кровей? На льоту все дзеркалите. Хіба я мовчу? Я і тут пишу, та тільки толку. Не вспіваю міняти ніки та реєстацію, дякуючи "свободі слова".

Стихотворение о горе матери,которая дождалась сына в цинковом гробу.Что?Такого разве не было?Или вы привыкли лишь к военным парадам,ну там барабанная дробь,наши танки самые быстрые....Так война,это не зарница,и гробов в ней не меньше чем орденов и медалей.

Вы что, правда не понимаете? Вспомните, как энергично и даже агрессивно райрада пыталась поскорее передать некоторые коммунальные заклады в поссовет. «Некоторые» - это школу, больницу, ЦКД и тому подобные, по сути - наиболее затратные. Представитель нынешней районной власти, а заодно щира партдеячка от ВО «Батькивщина» Валя Василенко пугала, что работники этих закладов останутся без зарплаты, а сами заклады прератят существование. Блокировали сессию, срывали голосование, тупали ножками и т.п. А ВСЕ ПОТОМУ, что эти заклады очень затратные и нужно было срочно воспользоваться моментом и сбросить их со своего барского плеча на новосозданное ОТГ. Другое дело будынок побуту. Какие на него затраты у районной рады? Да никаких! Там все помещения и даже уголочки давно сдаются в аренду и райрада имеет медную копейку от этих сделок. Ей же на чем-то еще нужно сидеть. Поэтому не очень скоро они передадут его поссовету, будут искать любые аргументы, типа "продадут за 10 гривен". Тепер вы понимаете цинизм и вранье этой власти?

Потому, что вирш ни в п--ду))

Как в мультике о Простоквашино,корова государственная ,а молоко и теленок наше.Но все же,что особенного в этом "будынке побуту"?

Не тіште себе,то НЕ ДРУЗІ!Мої друзі в Росії ніколи про мене поганого слова не скажуть,бо вони мене знають,як "облупленого",як і я їх,з ними я пройшов "і Крим і Рим".І ніякі порошенки з путіними нас ніколи не посварять.

Думаєте, не доведи, Боже, якби до нас «визволителі» прийшли, вели б себе по-іншому. У мене є друзі в Росії. Наголошую: ДРУЗІ! Слухати страшно..... Як просто мріють. Що "наведуть порядок на окраїні Росії".

Та таки ж гниди. І ці гниди посіяли розбрат і взаємну ненависть. Тож поки що про мир і дружбу говорити зарано. Що найгірше - гниди, в разі чого, поховаються або перефарбуються. А під роздачу попадатимуть хто попало. Або по доносу. Це те, що мене лякає. Розбір польотів.

Да-да-да..... Якщоя напишу правду і своїми словами - адмін мене заблокує, не те що коментар видалить...
Ща там цікавитись? Я ЗНАЮ!!!! Але я - не всі. І я знаю іншу правду. Коли онкохворих призивали і туберкульозних. Про судимих і неадекватних взагалі окрема розмова.

Дай Бог.... А я знаю тих, хто лобіює. І потім отримує грамоти на сесіях районних. Ось тут поряд, почитайте. Паршевлюк про них пише...

Щодо чужих огордів я не перебільшую і сам нічого не придумовую. От недавно в РДА була презентація книги «Иловайськ» написаної журналістом Євгеном Положієм. Його влада зараз піаирить, попутно нарід, особливо молодь, охмуряє, і дає йому грошей заробити на продажі книжок. Так от тупо цитата; "Грег із товаришами пішли спустошувати городи і льохи. Вони з’їли усі помідори та огірки і навіть не зовсім доспілий виноград, якого тут – відповідно до назви села – виявилося чимало. Коли бійці вже зовсім розслабилися і заварили чай, почався мінометний обстріл, і з чаюванням довелося зачекати" Сєпари, блін, не дали хероям чайку попити, таки дійсно звірі.

Похорон ветерана
щурем ковзнула тінь якась сіренька,
і,скоївши щось зле, помандрувала,
Назавтра вже сусідонька старенька,
Пилипа одноногого ховала.
хворів старий. І ось його не стало.
Тихенько, без оркестру схоронили.
та і людей зібралось зовсім мало,
бо й поминки злиденні відмінили.
з воріт трухлявих склепали труну
(аби ж то не розпалася до ями),
і патерицю, як життя, сумну,
йому поклали попід руки прямо.
- іди, Пиоипе, в небо, до богів,
і, може, там тобі усе воздасться,
хоч ти на цьому світі залишив,
Медалі, ордені та й ногу нащось.
Поволокли труну на Новаки,
бо на міському цвинтарі вже тісно.
-Могилу вам? без грошей? Диваки!
Що? Ветеран? везіть його за місто!
І вже з очей не сльози, а ропа,
Здається, що й покійник заголосить,
І в долі, хоч вона давно глуха,
Він братської могилоньки попросить.

Ось іще вам один «незручний» вірш Дариси Плотникової. Землячки моєї із Лубен.
для джовідки - Новаки - село під Лубнами.

Може хтось і лобіює,тільки не я.Землю отриману таким шляхом не візьму ніколи в житті!

Не родич і навіть не соплемінник.
Для того ж і революцію робили аби кожен гідно міг відстоювати права. Та де там відстоювати, їх і раніше ніхто не заважав відстоювати. Тепер права самі повинні до вас іти, бігти, летіти, як вареники Пацюкові в рота.
Їхнє діло- лапшу вішати, а ваше діло - закони знати. Ви поцікавтися, скільки кримінальних справ порушено і скільки доведено до суду і посажено за відмову прийти по повістці? Будете здивовані. Вони добре знають, що творили беззаконня і шантаж. І в самому гіршому випадку, як жартувала Монтян: "Краще погано сидіти, ніж гарно лежати.. в гробу". Та й за що?
Оце дійсно біда.
А оце якась непонятка. Якої тут більшої біди треба. І при чому тут ті хлопці, які полізли в чужі огороди. Яка їх заслуга у тому, що власні, як ви пишете, гниди тут щось роблять чи не роблять? А таки гниди.

Цікаво, що то за пожежна машина в кінці? У нас наче таких понтів не водиться...

Практика показує, що такі як ви, потім лобіюють питання надання земельних ділянок атовцям. Самі бігають, дають хабарі, самі роблять документи. І оренду наперед платять. Єдине неузгоджене питання - сума оренди. Бо хлопці хочуть багато. А орендарі хочуть заплатити мало. От і все.

Все в стихотворении не понравилось. Оно предвзято, тенденциозно. Надо было той Плотниковой самой в Афган съездить, тогда бы она по другому написала. Стишок никак не ко Дню Советской Армии, как вы считаете, он к дискредитации этого праздника. Слабо было Плотниковой написать о службе даже того погибшего паренька. И странно, что вы этого не понимаете, а считаете, что ополчились ту все на Ольгу. Не на Ольгу.

Читайте всі слова. Він якраз являвся. І повістки з відмітками за всі роки збереглися. А, коли в 2014-му треба було "план конати", його справу «загубили» і поставили перед фактом: або «добровольцем» в АТО, або під суд.

Все правильно. Вын 1936 р.н. Коли йому було 3 роки, бабусю за колоски посадили на рік до в"язниці. Вдома тьотя Настя, найстарша, залишились, і тьотя Наташа та батько найменший. Дід на війні загинув. На цілину попав у 16 років. Так що це і є 50-ті роки. У 1947 році - голод. Чи я й тут "перегибаю"????
. [[ЦИТАТА|9|Adekvatov|скоріше за все вони дійсно не винні. Винні вони в тому, що сім"я була велика і працелюбна. І було хлопців багато. Їм землю дали у 1918. Вони й й почали жити заможно. А розкуркулили їх під час кколективізації. От уже ж "дослідник". Не шукайте причину там, де її немає, а чорну кішку в кімнаті, до якої вона не забігала.

Напрочуд тверезі мислі у вас. Я вам більше скажу - москалі взагалі взагалі не винні, не при дєлах вони.
Ну і вам не цікаво розкопати істину про свою рідню? Наперід вангую, якщо розкопаєте документи, то будете здивовані тим, що ті, хто репресував ваших родичів, самі попали вже під дійсно сталінські репресії і тепер за ними скорблять селени. І якщо ваші родичі були репресовані до 37-го, то скоріше за все вони дійсно не винні.
Ну мабуть пергибав ваш батько. Цілину почали «піднімати» в 54-му і в ці роки хліба вже наїдались. Він мабуть сплутав післявоєнні роки. Тоді, на фоні хлібного дефіциту, мубуть такий стереотип блукав у народі, бо і я памятаю, як мені родичі розповідали, і говорили такими ж словами: "чи буде колись таке, що ми хліба наїмось". Ну це як зараз говорять " за часів СРСР не було що їсти".

Делим-делим не поделим нерушимый наш Союз......

Вона їм потрібна,та земля?Тут прибігав один побратим недавно,з кольором носа,як сопляк в індика,з пропозицією взяти в аренду його землю на 10 років,але за умови,що гроші я повинен дати наперед.На запитання де знаходиться ділянка,знизав плечима,мовляв,ще не знаю,але казали десь в когось заберуть,а мені дадуть,я ж воював.

Якщо була б біда,то чого ваш син злісно не з"являвся до воєнкомату,щоб її відвести?