Як виявилося, для того, щоб прикрасити містечко Велика Багачка на Полтавщині, потрібні лише дерев`яні колоди та руки майстра. Скульптури з дерева тут можна побачити майже всюди — як пам`ятники, як елементи декору, як оздоблення дитячих майданчиків. Таким майстром виявився Валентин Коваленко — колишній учитель та керівник гуртка у Великобагачанській школі мистецтв. Народному майстрові ми поставили кілька запитань.
— Шановний Валентине Мартиновичу, скільки часу ви витрачаєте на одну скульптуру?
— Часу на фігуру йде необмежено. Як Бог дасть, то близько півтора місяці, все залежить від складності. Складну фігуру роблю до півроку.
— Скільки робіт маєте?
— Близько десяти. Фігурами я майже ніколи задоволений не буваю. Проте, якщо вони сподобаються мені, то, певне, красиві будуть і для інших. Роботи моїх учнів, відзначені золотою і срібною медалями, потрапили у мистецький альбом «Фарби Землі».
— Плануєте прикрасити й інші міста своїми творіннями?
— Наші роботи є у Василькові, Миргороді, Диканьці. Роботи учнів гуртку свого часу були в Палермо та кількох інших європейських містах. Про те, щоб прикрасити інші міста, говорити важко, адже замовлення зараз йдуть частіше від приватних осіб.
— Які вимоги до матеріалу ваших творінь? Це має бути якесь особливе дерево?
— Ні, матеріал — майже всі колоди, що попадуть під руку. Можна звичайну тополю, що росте при дорозі. Головне щоб дерево було сухе та без сучків.
— Для таких виробів потрібні і особливі інструменти?
— Коли ми тільки починали майструвати, то інструментів в нас було аж 16 (це дуже багато), але потім зупинився на двох-трьох долотах. Для великої роботи користуюся бензопилкою. Взагалі справа не в інструментах. До вітряку ще вітру треба.
Ось такий козацький дзвонар став ще однією окрасою Полтавщини
Як пояснив нам Валентин Мартинович, жодна з фігур не має аналогу чи копії, всі вони — авторські. Головне, що попри наявність ескізів, кожна фігура завжди є особливою і остаточний вигляд її передбачити може хіба уява автора.
Єдиним спадкоємцем і учнем скульптора зараз є його син — Олексій, який працює поряд із батьком. Майстерня багачанців відкрита для ока кожного, адже майстри працюють просто на одній з вулиць Великої Багачки.
Окрім дерев`яних скульптур, майстер розробив і втілив у камені низку пам`ятників, прикрасив оригінальними розписами та ліпниною місцеву школу, ресторан. Скульптура «Оксана», розташована на в`їздові у містечко, стала ще одним символом Великої Багачки. Майбутнє своєї справи автор бачить передусім у творчості сина, а також планує створювати дрібніші скульптури, які дозволять повністю відкрити людям своє бачення світу.
