Щедрим ливнем розпочалося гуляння в ніч на Івана Купала на міському пляжі. Працівники Кобеляцького РЦКіД планували розпочати святкову програму о 19.00. Однак на цей час прийшли лише артисти та десяток людей, що переховувалися від дощу під мостом.
— Дуже жаль, якщо свята не буде! — розчаровано говорила художній керівник Наталія Слісаренко. — Діти так довго готувалися…
У Ворсклі, незважаючи на негоду, купались троє сміливців.
— Я никогда в дождь сюда бы не пришла, — нудьгуючи, теревенить з колегою одна з приїжджих бізнес-леді. — Чувствую, даже разлаживаться смысла нет.
Однак буквально через півгодини перестав крапати дощ і людей ураз побільшало. Імпровізовану сцену обступили близько півсотні осіб. А підприємці швидко почала розкладати товар для продажу.
Ще через 15 хвилин приємний жіночий голос розпочав святкові вечорниці. Серед глядачів переважну більшість спершу складали діти та люди старшого покоління. Дві бабусі прийшли на свято з табуретками і затишно на них розмістилися, щоб спостерігати за дійством. Однак невдовзі «підтягнулась» і молодь.
Учасники вечорниць привертали до себе увагу своєю енергійністю. Щойно починався якийсь музичний номер — парубки та дівчата з радістю танцювали і веселились.
— Багато молоді бажали брати участь у святі, — відзначила керівник драматичного гуртка Наталія Скакун. — Зазвичай підлітків доводилось «за руку» тягти виступати у ніч на Івана Купала. Але у цьому році юнаки та дівчата самі приходили до РЦКіД і прохали дати їм роль у дійстві. Народні традиції зараз стали більше приваблювати молодь.
Відпочиваючі охоче участували у розвагах, випробовували долю у лотереї. А коли почало сутеніти — підпалили Купала. Опудало видалось на славу, горіло довго і красиво. Хлопці й дівчата з радістю стрибали через вогнище, ймовірно, загадуючи бажання. А під час нічної дискотеки енергійно витанцьовували, не зважаючи на післядощову багнюку.
Доки одні насолоджувались стародавніми звичаями інші пили і смітили.
— Сюди кинь, — учив батько сина, що обгортку з-під чіпсів треба викинути під дерево. — Хлопчик років десяти швидко виконав настанову тата.
Інший 13‑річний хлопчисько буцнув пляшку з напою прямо з мосту. Довелось зробити підлітку зауваження і попрохати сходити підняти пляшку. Через кілька хвилин знову піднімається на міст.
— Де пляшка?
— У кущі викинув, — щиро зізнався хлопець. Пояснюю, що біля торгових точок (показую де) є ящики, які ставлять для сміття. Прохаю, щоб бідолаха знову спустився з мосту і викинув пляшку. Дивно, але він так і зробив. На власні очі бачила.
Ви можете переглянути галерею фотографій, або відео із цього свята
