Для працівників установи вигляд квітучого кактуса давно не є чимось оригінальним. Адже вони цвітуть на подвір’ї райСЕС кожного літа вже упродовж п’яти років.
— Ми їх почали саджати у 2005‑му, — розповідає головний санітарний лікар Олександр Пантелей. — Це була моя ідея та ініціатива. Мені ще у школі дуже гарний вчитель біології — Микола Корнійович Кріпак — прищепив любов до рослин. Відтоді ж з’явилась і любов до кактусів. До речі, у мене шкільний кактус, якого я забрав додому, прожив цілих 30 років!
Прижилися кактуси і на подвір’ї районної санепідемстанції. За кілька років їх кількість зросла до 300 штук. Останніми роками ця цифра є сталою. Адже працівники СЕС, не шкодуючи, охоче роздають бажаючим кактусову «розсаду». І кожен має змогу спробувати в домашніх умовах дочекатися цвітіння колючої рослини.
— Взагалі-то вони не цвітуть в наших умовах, — посміхається Олександр Пантелей, — але у нас чи то ґрунт підходить, чи то місце. А зараз, напевно, для них оптимальне співвідношення тепла та вологи. Ось і зацвіло заразом аж 88 кактусових квіток. Хіба не гарно?
Після цієї цікавої розповіді Олександр Пантелей погоджується сфотографуватись на фоні незвичайного квітника. Але тільки разом із Людмилою Луговською та Вірою Козловою –працівницями, які постійно доглядають за колючим розсадником. А після нетривалої фотосесії Олександр Григорович резюмує:
— Як бачите, ми не лише від інших вимагаємо дотримання нормальних умов, а й самі завжди намагаємось бути прикладом!
