Читайте також:
Миргород: Зроби добро собі
Дарма, що й самі не початківці на педагогічній ниві, але не відразу і вирішили з чого почати розмову. Бо ж запитань у нас до Андрія більше, ніж хлопець заготовив відповідей. Він після тривалого перельоту з далекого приморського міста Ченеону на півдні Республіки Кореї ще толком і не відіспався, а бач, перший візит зі срібною медаллю та дипломом переможця Міжнародної олімпіади з біології вирішив зробити до рідної йому у свій час школи, яка згодом назвалася гімназією. Цей факт уже сам по собі є ознакою високої культури людини, тим більше вчорашнього школяра.
Відразу скажемо, що для уродженця хай хоч і дуже красивого, але зрештою провінційного Миргорода, то неабияка честь. Як і честь учителям - Владлені Олександрівні Неясовій, Тетяні Олександрівні Хижі, які готували хлопця до олімпіади, всьому педагогічному колективу гімназії.
Відколи і проводяться Міжнародні олімпіади з метою пошуку талановитих молодих людей не тільки курортний Миргород, а й Полтавщина в числі переможців не називалися.
Тільки не подумайте, що то просто дарунок долі синові військовослужбовця та вчительки. Якби перерахувати міські, обласні, всеукраїнські олімпіади та конкурси, у яких Андрій виходив переможцем - то й сторінки було б мало. До збірної команди України на Міжнародну біологічну олімпіаду Андрій потрапив не з доброго дива. Спочатку були непрості випробування у Полтаві. У Києві з претендентів відбрали чотирьох. У їх числі був і Андрій.
Ось лише один штрих, як він готувався до олімпіади. Ще в Полтаві усім претендентам видали в електронному вигляді набори спеціальної літератури. Якби ту інформацію перекласти на паперові сторінки книги, то в середньому за добу він опрацьовував 300 сторінок. І так упродовж двох місяців. Він із тих молодих людей, які вважають, що не слід чекати, щоб тобі робили добро. Слід робити його самому. Хто ж покаже приклад? Той, хто розумніший, щедріший, багатший почуттям і думками, той, хто живе захоплено.
Талановитим можна бути у будь-якій професії. Це правда. Але правда і те, що людська шана і слава приходять тільки разом із великою працею. Буває і так, що омріяна слава втікає легкою ходою, жодного разу не обернувшись до того, хто перестає трудитися. Тоді талант, якщо до нього не докласти праці, помахає крильцями, як метелик-одноденка. І пропаде безслідно. Серед 233 учасників Міжнародної біологічної олімпіади у Кореї з 60 країн, так вважає Андрій, таких не було жодного.
Золото дісталося хлопцеві з Китаю. Але зі срібною медаллю Андрієві не соромно своїм учителям, батькам, друзям у вічі дивитися. Молодець!
Набуті знання йому знадобляться і в Державному Харківському медичному університеті, де він хоче продовжити навчання. А що? Правильно, Андрію! Талановиті лікарі Україні також потрібні.
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
