Нагадаємо, що мешканці Зачепилівки протягом тривалого часу скаржились на дим із неприємним запахом, що йшов від заводу, розташованого неподалік села. Схвильовані зачепиляни збирали із цього приводу сходку та зверталися у різні інстанції з проханням припинити роботу підприємства.
— Наші звернення дали результат, — повідомив зачепилівський сільський голова Михайло Заріцький. — 27‑го липня була скликана комісія, яка виїхала на підприємство, аби перевірити законність його роботи та дотримання санітарних і екологічних норм.
Очолював комісію виконуючий обов’язки головного санітарного лікаря району Олег Михасів. Крім нього до складу комісії входили: ще один працівник райСЕС, представник управління ветеринарної медицини, депутат та голова сільської ради.
— Директора ветсанзаводу Сергія Брихачка ми на місці не застали, — розповідає Олег Євстахійович. — А на площадці посеред території заводу побачили частково перепалені та не перепалені кістки. Частина з них іще димілася.
На місці комісія склала довідку, в якій вказала на суттєві порушення у роботі підприємства. По-перше, був узагалі відсутній дозвіл сільської ради. По-друге, не було дозволу від райСЕС на поновлення роботи після реконструкції. По-третє, у підприємства не було висновку стосовно викидів у атмосферу. І це при спаленні кісток кустарним способом просто під відкритим небом!
— Наступного дня я викликав Сергія Брихачка у санстанцію, — продовжує Олег Михасів. — Він не заперечував усіх вище перерахованих порушень. І я виписав постанову, згідно якої роботу заводу слід припинити до оформлення усієї необхідної документації. На самого директора наклав штраф у розмірі 170 гривень.
Звичайно ж, працівники райСЕС не можуть стежити за заводом, щоб запобігти подальшому спаленню кісток на його території. Але, за словами того ж Олега Михасіва, якщо завод продовжить працювати всупереч припису, то розмір штрафу суттєво зросте, а справою займеться прокуратура.
Про те, що далі чекає на це державне підприємство, ми спробували дізнатися у державному ж органі влади. Тобто, у райдержадміністрації.
— Ми, звичайно ж, знаємо про ситуацію з ветсанзаводом. І місяць тому в мене навіть була з цього приводу розмова із Віктором Підгорним, головою Української господарської асоціації «Укрветсанзавод», — розповів заступник голови РДА Володимир Борт. — Тут проблема полягає у тому, що на завершення реконструкції заводу потрібно 2,5 млн. гривень. Таких коштів зараз, звичайно ж, немає. Сергій Брихачко запевнив нас, що веде пошуки інвесторів. А ми у свою чергу зробили все можливе, щоб залучити на підприємство якісь інвестиції. Нашим заводом зацікавився «Полагросервіс». Вони зараз мають переробку в Решетилівці, але розглядали і наш варіант.
Ішла мова про інвестування у підприємство близько 0,5 млн. гривень. Але поки що керівництво полтавської фірми не прийняло остаточного рішення. Тим часом на підприємстві, яке фактично простоює, зростають борги по зарплатні, прострочені страхові платежі у Пенсійний фонд. І з кожним днем ситуація стає все гіршою. Щоб заробити гроші, заводу потрібно працювати. Але щоб законно працювати, йому потрібні великі гроші. Таке собі замкнене коло, вихід з якого нібито мають шукати на державному рівні, але поки що голови ламати доводиться чиновникам на місцях.
— Віктор Підгорний звертався до нас із листом, у якому прохав, щоб ми дозволили підприємству попрацювати в тих умовах, що є зараз, — говорить Володимир Борт. — Принаймні, до віднайдення коштів та завершення реконструкції. Але ми ніяк не можемо порушувати норми законодавства.
Єдиний альтернативний варіант, який пропонує для вирішення проблеми заступник голови РДА, — це тимчасова «консервація» підприємства. Тобто, припинення його фінансової діяльності із замороженням рахунків до того часу, поки з’являться потрібні інвестиції і завершення реконструкції буде дійсно можливим.
— У якій спосіб можна здійснити цю «консервацію» — треба ще подумати, — поділився Володимир Борт. — Але зараз, якщо держава не може вирішити це питання, то вихід потрібно знаходити нам.
P. S. За інформацією, яка надійшла до редакції від сільського голови Михайла Заріцького, 2‑го серпня спалювання кісток на заводі продовжилося.
