Сумна необхідність

Земне життя, на жаль, швидкоплинне. Насичене воно життєвими турботами, тому людина проводить його в суєті, прагнучи благополуччя. І завжди радість людського буття перемежовувалась з печаллю. Смерть людини — це насамперед тяжка втрата для сім'ї, рідних, друзів. Вона призводить до глибоких психологічних потрясінь, викликає сильні емоції у людини. І саме в ці скорботні дні у рідних та близьких померлого виникають проблеми з оформленням відповідних документів про смерть.
Згідно з Сімейним кодексом України та Законом України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» смерть підлягає державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті або за місцем поховання, в сільській місцевості – у сільській раді, у місті – у відділі реєстрації актів цивільного стану (РАЦС).
Реєстрацію смерті громадян України, які проживали за кордоном, здійснюють консульські установи та дипломатичні представництва України.
Реєстрація смерті осіб, які померли в установах, у яких ці особи перебували під арештом або відбували покарання; осіб, визнаних в установленому законом порядку померлими, у випадку встановлення судом факту смерті; військовослужбовців та військових будівельників, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час; осіб, померлих більше ніж за рік до моменту звернення за реєстрацією проводиться у відділі РАЦС.
При цьому слід врахувати, що при насильницькій смерті реєстрація смерті проводиться у відділі РАЦС за місцем виявлення тіла потерпілого; за заявою про реєстрацію смерті, яка надійшла після закінчення року з дня настання смерті, за рішенням суду про встановлення факту смерті або оголошення громадянина померлим — за місцем проживання заявника; померлих у місцях позбавлення волі — за останнім місцем проживання цих осіб до їх арешту або за місцезнаходженням кримінально-виконавчих установ.
Реєстрація смерті померлих у дорозі (в потязі, літаку, на судні тощо) проводиться в найближчому органі РАЦС.
Заява про смерть має бути зроблена не пізніше трьох діб із дня настання смерті або виявлення тіла померлого, а в разі неможливості одержання довідки медичної установи або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора — не пізніше п'яти діб.
Із заявою про реєстрацію смерті можуть звернутися родичі померлого, його сусіди, працівники житлово-експлуатаційних організацій та інші особи, зокрема й представники адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть.
Особа, яка звернулася з питанням реєстрації смерті, повинна пред'явити на своє посвідчення паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в цій реєстрації.
Факт смерті підтверджується лікарським свідоцтвом або фельдшерською довідкою про смерть, виданими лікувальним закладом, рішенням суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомленням з місць позбавлення волі, надісланим разом із лікарським свідоцтвом про смерть.
Підставою для реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, є повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України.
Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і в цих документах проставляє відмітку про смерть власника. Слід зауважити, що відсутність зазначених документів не перешкоджає реєстрації смерті.
При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть вносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть. Якщо надалі померлий упізнаний, відомості про нього, яких бракувало, вносяться згідно з вимогами чинного законодавства на підставі висновку відділу РАЦС (за наявності протоколу впізнання тіла).
Реєстрація смерті за заявами, які надійшли після закінчення року з дня настання смерті, проводиться після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання заявника, за місцем поховання чи виявлення тіла померлого.
Датою смерті померлої особи, оголошеної судом, вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше в цьому рішенні не зазначено. Якщо надалі особа, стосовно якої складено актовий запис, з'явиться або буде відоме її місце перебування, то рішення про її смерть скасовується, а запис про смерть анулюється.
Реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства проводиться на загальних підставах із дотриманням вимог чинного законодавства України,
Після проведення запису орган РАЦС видає заявнику свідоцтво про смерть та довідку для одержання допомоги на поховання.
На органи РАЦС покладені й певні додаткові обов'язки, пов'язані з реєстрацією смерті. Зокрема, якщо при реєстрації смерті особи органам реєстрації актів цивільного стану стане відомо про неповнолітніх дітей, які залишилися без батьківського піклування, то в той же день про це повідомляється органу опіки та піклування. Таке повідомлення дасть змогу застосувати необхідні заходи щодо охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Крім того, органи РАЦС надсилають органам внутрішніх справ відомості про дітей, померлих у віці до 16 років, а також подають інформацію про померлих громадян державним податковим інспекціям та органам соціального захисту населення.
Паспорти, паспортні документи, а також військово-облікові документи та пільгові посвідчення померлих осіб передаються за списком до органів внутрішніх справ та військових комісаріатів за місцем реєстрації смерті Якщо при реєстрації смерті зазначені документи не були передані, то про це повідомляються відповідно органи внутрішніх справ та військові комісаріати.
Паспорти або паспортні документи іноземців та осіб без громадянства надсилаються до відділу РАЦС Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції для подальшого пересилання їх до Міністерства закордонних справ України або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлого.

Логін:
Пароль:
запам'ятати