О десятій ранку на вулиці зібралося близько десятка жителів тих будинків, які потерпають від нестачі води.
— Ми були на прийомі у голови райдержадміністрації Сергія Шовкопляса, — розповідає одна з жінок. — Він пообіцяв, що допоможе вирішити це питання. От сьогодні зібрали сходку, послухаємо, що скаже нам влада.
Незабаром підходить і ця сама влада — заступник голови РДА Володимир Борт, селищний голова Андрій Река, начальник комунгоспу Інна Коба, головний архітектор району Олександр Дрига.
— Як тільки пройшов дощ, вода у нас появилася, — повідомила представникам влади Любов Марик. — І вночі є, і вдень. Виходить, як тільки перестали поливати, так і вода до нас дійшла?
— Так що, вже тепер нічого і не робити?! — запально перебив жінку Андрій Река. — Це вашу проблему не вирішить! Вам треба труби міняти. Якщо не прокласти новий водогін, то так і будете без води.
— Можливо, там і труби забиті, — погодилась Любов Володимирівна. — А тільки я знаю, що неподалік нас у чоловіка вдома стоїть підкачувальний насос. От він-то всю воду і забирає. Вони там викупуються, а ми без води сидимо!
— Та не забирає він всієї води, — заперечив Андрій Река. — То вже труби позаростали так, що по них ніяким тиском воду не продавиш!
— Так а що ж нам робити тепер? — запитала інша жителька вулиці — Валентина Конюша.
— Мовчати! — сердито відповів селищний голова. Але потім посміхнувся. — Ось же, бачите, ціла комісія, зараз будемо рішати.
Як з’ясувалося, вирішити питання виявилося не так просто. Адже зрозуміло: щоб замінити старий водогін, треба прокласти новий. А як це зробити, якщо для цього доведеться перерити уздовж величенький відрізок тієї ж вулиці Леніна? Після тривалого обговорення один із присутніх чиновників резюмував:
— Ніякий х… р його в цьому році робити не буде!
Інші учасники обговорення погодилися: міняти водогін треба, але вже з весни.
— А я не вірю, що справа у трубі! — раптом заявив Олександр Дрига, звертаючись до представника комунгоспу. — Ви мене не переконали! Треба її відрізати і подивитись — у якому вона стані. А потім про щось говорити.
— Та у трубі там діло, — хитає головою інший житель вулиці Леніна Микола Гугін, який у свій час довго працював у комунгоспі. — Ця лінія тут лежить із 54‑го року. Труба заросла до половини. Тиск упав — і амба. Води нема.
— Проект ми робити почнемо, але перед зимою ніхто розривати його не буде. — Спинив суперечку Володимир Борт. — Але попередньо люди повинні провести ревізію в себе — перевірити врізки, крани, задвижки. Чи ніде не забилось. Може, проблема там?
— Нічого не робити не можна. — Підтримав його Андрій Река. — Давайте попробуємо відрізати цю ділянку труби з обох боків і продути пожаркою. Там стільки гадості у тих трубах, от її і видме.
Тут же, на місці, селищний мер дав відповідне доручення працівникам комунгоспу. На цьому сходка, власне, і закінчилася. Через кілька днів — 23 серпня — ми зв’язалися з однією із жителів вулиці Леніна — Іриною Криворучко. Нагадаємо, що в її будинку чотири доби взагалі не було води.
— Зараз вода іде з нормальним напором. Ми навіть колонку змогли включити і покупатися. — Радісно повідомила вона. — Причина, як я вважаю, одна — похолодало і люди перестали поливати. Якби діло було б у трубі, то води б не було взагалі. Зараз вода є — ми і цьому вже раді. Але будемо і надалі клопотатися, щоб нам замінили водогін.
