Нагадаємо, що в цьому сезоні новосанжарська команда іще не радувала глядачів домашніми перемогами. Не надто великою була надія на три очки і цього разу. Адже команда вийшла на поле у далеко не оптимальному складі. Цього дня на мокрий від дощу газон новосанжарського стадіону вийшли: Євген Довгаль — Євген Козаченко, Станіслав Мокрий, Валентин Білокінь, Сергій Соломашенко — Михайло Булиш, Олександр Кириленко (к), Віталій Гарець, Владислав Мокляк, Вадим Шовковий — Віталій Баранович. Варто зауважити, що із цього складу Валентин Білокінь та Михайло Булиш до цього матчу були далеко не основними гравцями «Стандарту». А Вадим Шовковий взагалі дебютував за команду.
Однак, незважаючи на кадрові проблеми, команда почала зустріч дуже впевнено.Уже на третій хвилині гри єдиний форвард «Стандарту» Віталій Баранович отримав м’яч перед лінією штрафного майданчика, на замахові обіграв двох захисників і пробив точно у правий нижній кут воріт — 1:0. Уболівальники задоволено загули, але святкувати перемогу не поспішали, згадуючи, скільки матчів «Стандарт» не зумів довести до переможного кінця. Але цього разу команда, схоже, серйозно взялася за суперника. Атака йшла за атакою ,і голкіперу гостей просто продихнути було ніколи. Віталій Баранович знову мав стовідсотковий момент, який сам собі і створив. Він знову обіграв двох гравців «Харчовика», але, пробиваючи по воротах, трохи схибив. Нічого. За кілька хвилин він повторив свій маневр. На швидкості протаранив центр оборони гостей і пробив по воротах. Голкіпер не встиг скластися і м’яч попід ним залетів у сітку воріт — 2:0! Це вже була впевнена заявка на перемогу. Гості у першому таймі якщо й атакували, то не особливо небезпечно. І в обороні гравці «Харчовика» того дня грали не надто майстерно, тому моменти у новосанжарських футболістів виникали із завидною регулярністю.
Не змінилася картина й у другому таймі. Тільки він розпочався, як Віталій Баранович продемонстрував глядачам черговий силовий прохід. Він на швидкості «продавив» двох захисників, але цього разу пробити голкіпера гостей не зумів. Потужні ривки Барановича стали для захисту «Харчовика» неприємним відкриттям і впоратися з ним вони так і не зуміли до кінця поєдинку. Один із досвідчених уболівальників з приводу манери гри Віталія пояснював своїм колегам по трибуні:
— Вам, напевно, складно це зрозуміти, але є таке поняття, як таранний форвард!
Але того дня гра йшла не лише у єдиного форварда команди, але й у всього «Стандарту». Так Віталій Гарець двічі небезпечно пробивав по воротах, але м’яч пролітав над поперечиною. Після цього пішла гостра контратака на ворота «Стандарта», але Женя Довгаль впорався із ударом гравця гостей. А от суперпотужний постріл зі штрафного «одинадцятки» «Харчовика» йому відбити не вдалося — 2:1. У повітрі запахло неприємностями. Адже гості, вловивши можливість зрівняти рахунок, кинулись на ворота «Стандарта». І варто було їм забити бодай один гол, як новосанжарська команда знову лишилася б без перемоги. Але більше пропускати в той день наш воротар не хотів. Він упорався зі ще одним пострілом зі штрафного і впевнено діяв при подачах. І в кінці матчу вже футболісти «Стандарту» мали чудові можливості для збільшення переваги в рахунку. Так, Владислав Мокляк здалеку спробував перекинути голкіпера гостей, але той в останній момент зумів відбити м’яч. На останніх хвилинах зустрічі капітан «Стандарта» Олександр Кириленко та Владислав Мокляк із центру поля вийшли удвох на єдиного захисника гостей. Здавалось, розіграти м’яч і забити гол у цій ситуації — справа техніки. Але наш капітан перетримав м’яча, вчасно не віддав пас, а потім не зумів переграти воротаря гостей. За якусь хвилину пролунав фінальний свисток кобеляцького судді матчу Романа Горбенка. Цей поєдинок не лише приніс команді «Стандарт» три очки. Він іще і повернув віру в новосанжарських футболістів місцевим уболівальникам. А це дорогого коштує.
Юніорському «Стандарту» того дня пощастило менше: він не зумів переграти своїх однолітків. Не допоміг команді і призначений пенальті. Реалізувати його не вдалося, а тому, як результат, безгольова нічия — 0:0.
