“Над прірвою у житі”
У нинішніх умовах надзвичайно сприятливої світової цінової кон’юнктури на продовольство сільське господарство здатне вивести українську економіку з кризи. Але для цього необхідна відповідна політика. Так, для вирівнювання цінових коливань створено Аграрний фонд України. Знижено розцінки на державні послуги (ветеринарні, послуги зберігання і т.п.) для сільгоспвиробників. Активно використовувався механізм довгострокових пільгових кредитів для аграріїв. А для зростання потужностей галузі здійснюється розвиток інфраструктури, зокрема, транспортної та елеваторів. Звичайно, при цьому потребує змін тарифна політика – щоб зробити українську продукцію конкурентною на зовнішніх ринках. Усе це – акценти Віктора Ющенка щодо села.
Але Президент не лише вважає і говорить. Він робить усе можливе для розвитку сучасного сільського господарства. Так, нинішній рік – надзвичайно важкий для аграріїв, але за чотири докризові роки їхні успіхи – вражаючі.
З 2004 року дохідність аграрного сектора суттєво зросла і тепер знаходиться на рекордно високому рівні. На Полтавщині сільське господарство забезпечує зростання валової продукції: 4,6% у 2005-му році, 3,6% у 2006-му, 2,1% у 2007-му 1,3% у 2008-му і 3% за 7 місяців поточного.
ПРО РОСЛИННИЦТВО І ТВАРИННИЦТВО
За останні 4 роки в цілому по Україні збільшилося виробництво цукрових буряків та соняшникової олії. До речі, Полтавська область – лідер з виробництва цукросировини. А площі посіву кукурудзи, сої та цукрових буряків у нас – найбільші в країні.
У 2008 році зібрано рекордний урожай зернових за усі роки української незалежності – 53,3 млн. тонн, що на 40% більше у порівнянні з 2005 роком. Внесок Полтавщини у державну житницю склав 4,5 млн. тонн (при чому це майже на 60% більше, ніж у 2005 році).
Розвиток рослинництва доцільний разом із розвитком тваринництва. Це розуміли наші предки, до цього прагнуть сучасні аграрії. У полтавських – успіхи чи не найкращі в Україні. Приміром, з поголів’я корів та виробництва молока наш край посідає перше місце. У кризовий рік навіть маємо розвиток тваринництва в області – зросла кількість великої рогатої худоби. А проблеми, здебільшого, принесені урядом Юлії Тимошенко. Так, у п’ять разів скоротилося фінансування державної програми селекції в тваринництві. Гроші за вирощений та проданий на забій молодняк великої рогатої худоби в цьому році люди ще також не отримали. Хоча раніше потреби АПК фінансувалися належним чином. Наприклад, у 2008 році залучили 1,26 млрд. кредитних ресурсів та отримали 215 млн. грн. із держбюджету на програми підтримки сільського господарства. А протягом 2006-2008 років підприємствами придбано більше 5,5 тисяч одиниць техніки на загальну суму близько 1 млрд. грн.
ПРО ІНФРАСТРУКТУРУ
Будівництво елеваторів для зберігання сільськогосподарської продукції – важливий крок у розвитку аграрної сфери України. Наш край у цьому плані – приклад для інших областей. Нещодавно голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев дав вичерпне інтерв’ю з цього приводу. «У 2009 році загальна місткість елеваторів, збудованих різними компаніями на Полтавщині, становитиме майже 1,5 млн. тонн. Таким чином, ми майже повністю розв’язуємо проблему зберігання зерна, яка відчувалася у попередні роки. А враховуючи те, що у Глобинському районі компанія «НІБУЛОН» починає будівництво елеватора на Дніпрі, а пізніше й на Кременчуцькому водосховищі, ми отримаємо можливість транспортування зерна водною артерією. Це надзвичайно важливо, оскільки у нинішній кризовий час робота агропромислового комплексу дала найвищий і ефективний результат. Практика доводить, що ті території, чиї бюджети наповнюються за рахунок АПК, працюють стабільно, ритмічно і з прибутками. Більше того, я переконаний, що подальший розвиток економіки України виводитиме цю галузь на перше місце, і з часом вона випередить навіть таку прибуткову галузь, як нафтогазова. Ми це добре усвідомлюємо, тому і розбудовуємо цю інфраструктуру». Ось така мудрість представника Президента на Полтавщині.
Окрім цього в області реалізуються інші системні проекти, спрямовані на покращення інфраструктури сіл. Це і капремонти та будівництво нових доріг (цифри у Гнатенка), і газифікація та водопостачання сіл. Не будемо називати цифри державного рівня, наведемо приклад місцевого значення. Хоча блакитне паливо нині коштує недешево, без нього нині не обійтися у приватних оселях. За 3 останніх роки майже завершена газифікація області: введено в дію понад 140 кілометрів підвідних газопроводів у 17-ти районах області. Хоча 523 населених пункти краю залишаються не газифікованими, у інших регіонах країни цей показник значно гірший.
До речі, інший показник розвитку інфраструктури стосується того, як зручно дістатися до необхідного місця. На Полтавщині автотранспортом загального користування охоплено 15 міст, 20 селищ, 1619 дрібних населених пунктів.
Цікава програма, спрямована на підвищення зацікавленості у проживанні людей на селі, називається «Власний дім» і триває, незважаючи на кризу. Підтримку індивідуального житлового будівництва у 2009 році отримали 65 родин, а загальна площа зведеного для них житла складає близько 5 тис. кв. м.
ПРО МАЙБУТНЄ СЕЛА
Усе це добре, скажете ви, а як бути з тим, що заробітні плати в АПК – найнижчі серед інших галузей – і це триває протягом багатьох років? Недостатньо швидко, але ця проблема вирішується. Середньомісячна зарплата аграріїв протягом 2005-2009 років зросла приблизно у 3 рази, вона наближається до показника середньої зарплати в Україні у 1762 грн.
Поки батьки відроджують країну своєю працею, про їхніх дітей дбає держава. Так, ще за часів прем’єрства Віктора Ющенка започатковано удосконалення освіти на селі. Приміром, успішно реалізовуються програми комп’ютеризації сільських шкіл та перевезення школярів з віддалених сіл, де невигідно утримувати навчальні заклади. Сьогодні цим проектам влада на Полтавщині приділяє особливу увагу. Одне із завдань поточного року – завершення комп’ютеризації шкіл області. Усього в загальноосвітніх закладах краю є 687 навчальних комп’ютерних комплексів – це близько 90% від потреби. Також, за офіційними даними, на Полтавщині за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів уже придбано 136 автобусів, а це значить, що 99,5% учнів сільської місцевості підвозяться до ґанків шкіл згідно з програми «Шкільний автобус».
Люди, що живуть, працюють і навчаються на селі, – це не просто дорослі та діти. Селяни – джерело традицій, природного способу життя, село – перша скарбниця нашої держави. Це житниця, розумієте? З якої нам ще брати й брати. І тільки від нас залежить – наскільки невичерпною вона буде…
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
| Полтавщина | Фінанси
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном