Ларингіт — це запалення гортані. А ось викликати його можуть всілякі віруси, деякі бактерії, гриби і навіть просто пил, якщо його надто багато. Ця назва часто звучить з вуст лікарів. Один з основних симптомів ларингіту — осиплість голосу. А в дитячих дзвінких голосах при банальному ОРЗ осиплість з’являється нерідко і дуже добре чутна.
Захриплість виникає через те, що під впливом запалення, а значить, набряку, змінюються властивості голосових зв’язок, які знаходяться якраз в гортані. Іноді через набряк під голосовими зв’язками голос може взагалі пропасти. У цьому випадку — потрібно відразу викликати «швидку», адже подібне говорить про ларингоспазм, що починається. Небезпека цього захворювання в тому, що воно розвивається швидко і може привести до летального наслідку: виникає набряк слизових оболонок, і малюку просто нічим дихати. Ознакою ларингоспазму є характерний «гавкаючий» кашель. Як правило, він з’являється після сну дитини. Почувши глухий кашель малюка, який не може відкашлятися і починає задихатися, терміново викликайте «швидку допомогу»! Рахунок іде на хвилини.
Серед інгаляторів для лікування ларингіту краще не використовувати парові прилади. Найбільш вигідні в даному випадку ультразвукові інгалятори та нембулайзери. Ларингіт, як і будь-яка простуда, — вірусне захворювання. А з вірусами організм, як правило, справляється сам. Інгаляції (наприклад, з содою, маслом піхти чи евкаліпта) лише полегшують боротьбу з вірусом. Якщо ж ларингіт викликаний бактеріями чи грибами, то без спеціальних антимікробних засобів не обійтися. Лікар їх назначить. Головне пам’ятати, що процес відновлення і голосу, і самого малюка потребує часу. Не варто розслаблятися, коли температура у малюка почала спадати і його загальний стан покращився. Протягом кількох тижнів імунітет дитини відновиться. Відносно харчування малюка, батькам варто пам’ятати: не треба примушувати його їсти через силу. Годуйте малюка тільки за його бажанням. Краще пропонувати йому нежирні каші, овочеві супи. А от що важливо, так це пиття. Малюку потрібно постійно пропонувати пити: чай, компот, воду.
Тетяна Елбегієва, завідуюча дитячим відділенням Кобеляцької ЦРЛ
Чи варто давати малюку їжу для дорослих?
Аліна: Моєму сину 1 рік 5 місяців. Він вже їсть майже усе з дорослого столу, правда я трохи подрібнюю, якщо це м’ясо, оскільки це він ще не може сам жувати (курочку м’якувату ще більш менш, а свинину ніяк). Я вважаю, що дитині теж хочеться смачного, і як постійно давати їй тільки пареного — вареного, якщо я б таке і сама не їла. Коротше, я дивлюся на це так: якщо я б не їла, йому теж не даю. Але так само і з іншого боку — якщо мені це шкідливо, означає, і йому теж.
Наталя: Ви згадайте, як нас кормили наші батьки, тоді ще не було ніякого спеціального харчування для малюків. Вони нам з чотирьох місяців уже їжу жували.
Тетяна: Звичайно, смажене дітям не на користь. Це очевидно. Я помітила що якщо дитина з’їсть смажений шматочок (для дорослих) наступного дня взагалі дуже погано їсть. Краще не давати. Все-таки це шкідливо.
Що лікарі не рекомендують давати дітям
Копчення (промислові сирокопчені, сиров’ялені ковбаси, окости, шинка) — до 10 років смаку копченини дитині взагалі краще і не знати. Таким чином уникне великого алергенного навантаження, пуда солі і консервантів.
Морепродукти (краби, креветки, мідії, жирні морські сорти риби) — безумовно це криниця йоду, цинку тощо, але при цьому в них предостатньо холестерину, алергенів абсолютно непотрібних зростаючому організму. Замість цього можна давати нежирні сорти риби. До того ж включати дари моря в раціон малюка можна не раніше 3‑х років! І то маленькими порціями і не частіше 1 разу на тиждень.
Гриби. До 7 років життя печінка дитини не виробляє фермент, який відповідає за переробку грибного білка, до того ж гриби погано засвоюються. Як наслідок — важкі захворювання шлунково‑кишкового тракту, гастрити…
Шоколад. Багато пектинів, вуглеводів і жирів, що створює навантаження на ферментативну систему шлунку і підшлункової залози дитини. До 3‑х років краще утриматися. Та і потім, років до 7, треба бути обережнішим з шоколадом, віддаючи перевагу білому, молочному, і при цьому пропонувати малюкові не більш 30 грамів на день. Краще шоколад замінити сухофруктами, зефіром, мармеладом.
Мед. Корисний, але сильний алерген. До 3‑х років давати мед як самостійний продукт — недоцільно. Після 3‑х років можна вводити в харчування, але зрідка, не більше 1–2 чайних ложок, додаючи його в деякі страви.