Так, до журналіста «ЕХО» зателефонувала мати учня 2‑го класу Руденківської школи і попрохала поцікавитись деталями проведення цього уроку.
— Дитина приходить додому і тільки говорить, що про Бога та про Бога, — стурбовано повідомила жінка. — Хто знає, чим на тих уроках їм забивають голову?!
Журналіст не міг не поцікавитись у жінки — що ж такого страшного можуть викладати дітям на уроках «християнської етики»? Відповісти конкретно вона не змогла:
— Ну, не знаю. Просто не розумію, для чого моїй дитині ходити на такі заняття!
А дійсно, для чого? Навіщо нашим школярам, вихованим на американських бойовиках та японських мультфільмах, якась етика, тим більше християнська? На це питання ми попросили відповісти директора Руденківської школи Андрія Дігтяря.
— Такий урок ми започаткували минулого року у 5‑му класі, — розповів Андрій Васильович. — У цьому році один 5‑й клас і два 6 вивчають предмет «Основи християнської етики». Підручники з цієї дисципліни віддруковані за підтримки нашого губернатора. Крім цього, заняття проводяться і для менших учнів — з 1‑го по 5‑й клас. Але хочу зауважити, що насильно ніхто дітей на ці уроки не заганяє, і якщо батьки проти, то дитина може такий урок не відвідувати.
Проводить урок християнської етики священик місцевої Свято-Пантелеймонівської церкви — отець Михайло. Він має педагогічну освіту, тому до уроків готується і як священик, і як педагог. Про те, що деяким батькам не подобається його урок, чує вперше.
— Ми ж не вивчаємо там катехізис чи глави з Біблії, — пояснює отець Михайло. — На цих заняттях я намагаюся пояснити дітям якісь елементарні поняття — поняття добра, поняття терпимості та відповідальності. Ніякої надміру важкої інформації ми учням не даємо. І діти дійсно ходять на ці уроки за погодженням батьків.
За словами священика, дітям заняття подобаються. Уроки часто проходять у ігровій формі. Протягом заняття кожен учень, відтворюючи задану вчителем ситуацію, може проявити різні християнські якості — добро, любов до ближнього, милосердя.
— Хоча уроки тривають лише другий рік, але вже можна зробити певні спостереження: діти, які вивчають християнську етику, менш агресивні та більш ввічливі, — говорить отець Михайло. — А батьків, яким не зрозуміло, чому ми навчаємо їхніх дітей, я готовий запросити на один з уроків. Нехай прийдуть і переконаються, що ми даємо дітям тільки ту інформацію, яка допоможе стати їм у майбутньому хорошими людьми.
Від автора. Насправді, дуже дивно, коли батьків лякає духовне виховання їхніх дітей. Це і дивно, і страшно водночас. Адже вони, напевно, не хвилюються, коли їхні діти на комп’ютерах грають у криваві ігри, коли дивляться сучасні бойовики, у яких за хвилину вбивають десяток людей, коли перекидають одне одному з телефону на телефон треки із останніми матюками. А от урок релігії їх непокоїть і лякає. Напевно, щось перевернулося у цьому світі…
