По обіді башта вже лежала на землі. Працівники розпилювали її на шматки.
— Ви подивіться на цю башту, вона вже неробоча, — говорить один з працівників, показуючи на невеличку дірку від іржі на залишках башти.
Тим часом автобуси їздили поряд з роботами з демонтажу за своїми звичними маршрутами.
— Раніше ми користувалися водою з цієї башти, — пригадує старший касир автостанції Ольга Клочко. — Потім нам воду перекрили і ми провели її окремо. Про те, що башту демонтуватимуть, нас не попереджували.
— Башта вже відпрацювала свій ресурс, — коментує голова правління районного споживчого товариства Світлана Хмілевська. — На балансі вона з’явилася у 1969 році. Постачання води стало більш стабільним у Кобеляках, і необхідність у її використанні протягом останніх п’яти років відпала. Я вважаю, що, за умови проведення капітального ремонту, водонапірна башта ще могла б функціонувати. У минулому році нам надійшов висновок екологічної комісії і пропозиція демонтувати башту. Але мені її було жаль. Ми сподівалися, що башта буде комусь ще потрібна, давали оголошення в газету, але ніхто не відгукнувся. Тож, щоб навести належний порядок, її довелося прибрати.
За словами Світлани Іванівни, до райспоживспілки зверталися працівники комунальної служби з проханням демонтувати башту, оскільки вона псує естетичний вигляд міста. Тому минулого вівторка все ж відбувся її демонтаж. Територію, де стояла башта, з іншою метою використовувати неможливо, оскільки там знаходяться з’єднувальні крани водогону. Проте в райспоживспілці обіцяють її окультурити.
