Цим питанням, зокрема, переймаються у Руденківці. На черговій сесії голова сільської ради Сергій Головко поділився своїми побоюваннями із депутатами.
— До нас прийшов лист, у якому нам пропонують провести інвентаризацію наявних на території сільради медичних закладів, — повідомив Сергій Іванович. — Я гадаю, що після неї фінансування медицини заберуть у сільських рад. При райдержадміністрації створять відділ охорони здоров’я, який буде централізовано розпоряджатися фінансами. І тоді велике питання — чи дійдуть ті кошти у потрібній кількості до нашої сільської медицини! Якщо ми могли своїм рішенням перекинути кошти із іншого кошика — наприклад, культурного — в медичний, то відтепер додаткового фінансування нашим ФАПам не бачити! Бо ті кошти, що зекономлять, підуть на зарплату цього відділу охорони здоров’я!
Вислухавши голову, депутати вирішили проголосувати за те, щоб медичні заклади та їх фінансування лишились у сільській раді. Але зрозуміло, що далеко не все у питанні медичних реформ залежить від сільських депутатів.
Наприклад, у головного лікаря Новосанжарської ЦРЛ Ольги Гирі зовсім інший погляд на цю ситуацію.
— Зміни у фінансуванні сільської медицини відбуваються не самі по собі, а є черговим етапом реформування медичної галузі, — пояснила Ольга Василівна. — Наш район є пілотним у плані реформ, на нас буде рівнятися вся область. Дійсно, зараз ми проводимо аналіз використання ресурсів сільськими закладами медицини. Ресурсів як фінансових, так і людських.
За словами головного лікаря ЦРЛ, у ряді сільських рад району кошти, виділені на медицину, використовуються на 60–70 %. А це призводить до Їх неефективного використання, адже залишок грошей, як правило, перекидають на інші потреби сільської ради — освіту, культуру чи дозвілля. Централізований розподіл коштів має унеможливити використання фінансів, виділених на медицину, не за призначенням.
Не скрізь однакова ситуація із навантаженням на медичних працівників.
— У нас є ФАПи, де навантаження складає 500 чоловік на одного фельдшера, а є такі де на одного лікаря — всього 100 чоловік. Різниця, як бачите, відчутна, — пояснила Ольга Гиря. — Так що реформування потрібне, але, звичайно ж, із врахуванням віддаленості сіл, автобусного сполучення та інших факторів.
Також Ольга Василівна запевнила, що створення відділу охорони здоров’я при райдержадміністрації — це питання найближчого майбутнього. Побоювання ж, що зекономлені кошти всі підуть на зарплату працівників цього відділу, назвала безпідставними.
— Такий відділ уже працює при райдержадміністрації у Полтавському районі, — розповіла Ольга Гиря. — Працює у ньому всього один чоловік, який успішно займається моніторингом медичної галузі району.
Отже, фінансування медицини у сільських рад, скоріш за все, заберуть. Але чи стане від того кращим медичне обслуговування сільських жителів? Давайте дочекаємось втілення реформ у життя і дуже швидко отримаємо відповідь.
