Читайте також:
Василь Ковальчук: «Боже збав деяких жінок у владі!»
Принаймні, це випливало з фільмів, презентацій і виступів на початку заходу. Бо там, де жінок більше у парламентах, державна політика має виражене соціальне спрямування.
У Верховній Раді України жінок трохи більше 8%. А от у швецькому парламенті їх 44%, в африканській Руанді - 56%, навіть в афганському - 20%. Тому українські жінки борються за те, щоб їх було більше серед депутатів різних рівнів.
Ну і полтавські борються під керівництвом Курилко Вікторії, яка разом, як вона сказала, з ще 30-ма жіночими організаціями зініціювала цей форум.
Вона, до речі, очолює обласний осередок партії «Солідарність жінок України». Правда, про існування такої партії ми чуємо виключно під час чергових виборів.
Вона ж була й ведучою зібрання, що проходило у міському Будинку культури.
Виступили кілька жінок-депутатів районної та міської рад, багатодітна мати-героїня, бізнес-вумен.
Курилко оголосила, що на засідання форуму жінок були запрошені голова ОДА Олександр Удовіченко (не з'явився) та мер міста Андрій Матковський, а також всі зареєстровані кандидати на посаду мера.
Довго критикувала одного з кандидатів у мери, до якого їздила особисто, але той не прибув (всі здогадалися, що Мамай).
Серед присутніх в залі були кандидати на посаду міського голови Асадчев Валерій, Ковальчук Василь та Школяр Сергій, які були попереджені Курилко Вікторією, що їм буде надана можливість виступити перед жінками і висловити свою думку про жінок у владі.
Інші кандидати цю зустріч проігнорували і, як пізніше з`ясувалось, вчинили вірно. Ведуча заходу неодноразово зі сцени анонсувала те, що в залі є кандидати в мери і що всім їм буде надане слово. І ось коли жінки завершили свої виступи, дійшла черга і до кандидатів.
Першим вона надала слово Матковському, який почав себе розхвалювати, який він чудовий мер, як Полтава розквітла за часи його правління і що він неодмінно виграє вибори. Також розповів, що тепер балотується не від БЮТу, як минулий раз, а від маловідомої Всеукраїнської партії трудящих.
Причому, не посоромився сказати, що ця партія йому потрібна лише для ширми, бо він поставив умову, що йтиме зі своєю командою, тож у списках для багаторічних членів партії місць практично не залишилось. Матковський був єдиним, хто таки не забув, що він виступає на жіночому форумі й тому підлестився до прекрасної статі, сказавши, що як виборець голосуватиме за жінок (а хто ж перевірить?).
Після того Курилко запросила присутніх задавати Матковському запитання. Та, мабуть, одразу ж пожалкувала, бо деякі запитання жінок були незручними, а одна жінка щось голосно почала кричати про права людини.
Потім ведуча до слова запросила колишнього губернатора Асадчева (вона була у нього радником з гендерних питань).
Він почав розповідати про свої заслуги, як у нього і досі болять пальці від перерізання стрічок і навіть як вони разом з міською владою рятували краєзнавчий музей. Наче полтавці не розуміють про явну домовленість між тодішніми очільниками міста та області. А раніше, 15 вересня, Асадчев в Павленківському парку взагалі сказав, що Матковський вірно зробив, що на місці генделика «Коровая» поставив гарну будівлю…
До речі, Асадчев тонко розкритикував буклет-запрошення на жіночий форум, на якому були фото в основному покійниць - матері Терези, леді Діани, Індіри Ганді та ін., а з нині представлених у владі тільки Ангела Меркель.
Курилко надала Асадчеву можливість відповісти на кілька запитань. Третьому надали слово Школяру Сергію.
Доки він стисло виступав, я підійшов ближче до сцени, бо наступна повинна була бути моя черга.
Але вона запросила до мікрофона не мене, а хлопчика з обслуговуючого персоналу, який з папірця зачитав банальні привітання жінкам.
Я голосно вимагав виділити мені обіцяні 5 хвилин, на що Курілко заявила, що у фойє стигне кава та черствіють тістечка.
А коли я разом з частиною присутніх став наполягати, то ведуча залізним аргументом виставила те, що зал був орендований лише на 2 години, і красномовно показувала на годинник, мовляв, «цигель-цигель, ай-люлю». Далі російською скоромовкою була зачитана якась абсолютно незрозуміла резолюція і українською - меморандум про чесну виборчу боротьбу на посаду мера, який пропонувалося підписати кандидатам, серед яких жодної жінки.
Отож, як кажуть, починали за здравіє, закінчили за упокій.
Починали про жінок у владі, а закінчили відвертою агітацією двох провладних чоловіків-кандидатів - Андрія і його друга Валєри.
Ті, хто прийшов не лише заради фуршету, а ще й мають трохи смальцю в голові, між собою дивувалися: а що то був за фарс, в якому вони взяли участь як статисти, в чиїй грі їх використали «втемну», чиї гроші відпрацьовувала Курилко?
Адже не секрет, що за два тижні до цього в готелі «Палаццо», який уже являється власністю Матковського, а Олена Шуліка була лишень прикриттям, Курилко зустрічалась з Вікторією Матковською і була зачарована її щедрістю і шармом. Подейкують, що щедрість була виражена в твердій валюті.
Тому Курилко з великим розумінням поставилася до того, що Матковські прикладають всі зусилля, щоб Андрюша залишився біля великої полтавської годівниці, бо саме влада є найкращим бізнесом. І погодилася увійти до трійки організаторів: об'єднання жінок-депутатів Полтави, жіноча рада (очолювана Вікторією Матковською) та Спілка жінок «Чураївна» (очолювана В.Курилко).
Пакети жінкам-учасникам з парасольками, журналом «Яркий день», комплектом блокнотів і ручок, були не гірші, ніж мамаївські школярам. Ну а фуршетні столи були накриті, як у в російських казках.
Вміють Матковські гуляти, я такі столи бачив лише в хаті Котляревського в ніч на 300-річчя Полтавської битви де Матковський організував п`янку. На Кавказі є такий вираз: «Кто женщину ведёт в ресторан, тот её потом и танцует».
Матковська водила Вікторію в «Палаццо», і тепер та танцює під її дудку.
І от я розмірковую: а навіщо було проводити жіночий форум взагалі, що він дав жінкам.
Якщо планувалися оглядини для партій, щоб їм у списки запропонувати гарних кандидаток у депутати, так уже пізно, бо закінчилася реєстрація, це треба було робити ну хоча б місяць тому, коли ще формувалися партійні списки на місцеві вибори. Зараз - у свинячий голос.
Розповідати одна одній про те, які ми хороші, теж не має ніякого сенсу, бо треба, щоб це чули й керівні чоловіки, а краще - вся полтавська громада. Так навіщо ж збирали?
Та найголовніше, згадуючи Курилко Вікторію, тепер дуже сумніваюся, чи потрібні такі жінки у владі.
Адже та, яка репрезентує жіноцтво Полтави, продемонструвала нахабність, безцеремонність, упередженість, несправедливість і відверте підлабузництво до влади імущих, бо зібрала представницьку аудиторію для виборчої агітації.
І це вона ще не у владі, а що буде, як туди потрапить...
Бо, як відомо, влада розбещує і проявляє у людині найгірші риси її характеру.
А ще хочеться їй сказати, що перед тим як малювати меморандуми про порядність, треба самим знати, що таке порядність.
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
