У читальній залі центральної районної бібліотеки зібрались представники деяких політичних партій, які беруть участь у місцевих виборах. Ясна річ, зібрались вони не просто так. Кожен із представників мав дати відповідь на питання: що дасть новосанжарцям перемога тієї чи іншої політичної сили?
Ідея проведення такого засідання, безумовно, є правильною і актуальною. А от втілення її у життя, м’яко кажучи, залишає бажати кращого. Почнемо з того, що вів засідання голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс, який, як відомо, є давнім і вірним своїй партії «регіоналом». У процесі обговорення Сергій Миколайович не раз запевняв присутніх у тому, що він на зібранні лише як чиновник, а не представник якоїсь сили. Але одразу ж спростовував власні слова своєю поведінкою. Взяти хоча б ставлення до виступаючих. Виступ однопартійця Григорія Перерви, який представляв «Партію регіонів», ведучий сприйняв цілком позитивно. Григорій Степанович говорив про вже зроблене і про те, що «регіонали» ще планують зробити для Новосанжарського району. Представник «Народної партії» Василь Красюк повідомив, що у районній раді його політсила буде співпрацювати з більшістю. Тому і його виступ нарікань не викликав. Голова районного осередку «Єдиного центру» Борис Федоренко говорив про об’єднання двох гілок влади і про відсутність між ними конфліктів. Також Борис Васильович підкреслив, що будь-який результат виборів буде позитивним.
Варто зауважити, що Сергій Шовкопляс уважно занотовував тези виступаючих до свого блокнота. І час від часу задавав учасникам круглого столу прямі та колючі запитання. Особливо дісталось представникам діючої і майбутньої (якщо така буде) опозиції. Спочатку об’єктом критичних зауважень став представник «Фронту змін» Сергій Бульбаха. Він поділився із присутніми планами своєї політичної сили.
— Якщо ми переможемо на виборах, то будемо сприяти розвитку фермерства, — зазначив у своєму виступі Сергій Володимирович. — При нинішніх цінах на овочі ми просто зобов’язані розвинути цю сферу. Якщо вже ми село, то будемо годувати місто!
Також Сергій Бульбаха говорив про розвиток туристичної інфраструктури, про відновлення річок і про дотримання гендерної політики. Сергій Шовкопляс вислухав виступаючого уважно, а потім взявся до критики. Варто зауважити, критики по пунктах. Адже він все уважно записував.
— А які у вас вже є напрацювання? — поцікавився Сергій Миколайович. — За рахунок чого ви будете розвивати фермерство, туризм і відновлювати річки?
— Ми будемо думати про інструментарій, коли прийдемо до влади! — спробував захиститися Сергій Бульбаха.
Але опонента його відповідь не задовольнила. Натомість, Сергій Шовкопляс чомусь почав перераховувати ті здобутки, яких нова влада досягла за останні кілька місяців своєї роботи в районі. Це — і домовленості із серйозними інвесторами стосовно будівництва молочного та свинотоварного комплексів у селах району. Це постійний пошук інвесторів та інвестицій за межами району, області, навіть країни. Принагідно, згадав Сергій Миколайович і нещодавній візит делегації естонських фермерів, з якими також спробують налагодити партнерські стосунки. І все це звучало б правильно і досить переконливо, якби не одне «але». Якщо послухати голову РДА, то виходило, що реально щось принести жителям району може тільки та партія, члени якої вже займають керівні посади в районі. І вже мають певні напрацювання Тобто (читаємо між рядків) «Партія регіонів». Якщо інші політичні сили не мають у своїх лавах голови райдержадміністрації або хоча б його заступника, то їм нічого і будувати якісь плани. Адже без підтримки влади всі їхні обіцянки лишаться порожніми словами.
Наступна виступаюча — представник «Української народної партії» Тетяна Десятун — від самого початку виступу прирекла себе на критику. Надто багато її політична сила хотіла б змінити у житті району. Тетяна Василівна згадала і невигідне сільгоспвиробникам тваринництво, і ту саму городину, яку при колгоспах саджали, а за нових часів крупні агрооб’єднання не вирощують. Говорила вона і про дотацію з місцевого бюджету селянам-одноосібникам.
— Нам треба підтримувати людей, які працюють на землі, — переконано заявила Тетяна Десятун. — Треба розвивати села. Адже саме вони є корінням нашої держави. А без коріння Україна просто загине!
Наостанок Тетяна Василівна ще запропонувала створити таку собі «чорну скриньку», до якої кожен бажаючий міг би вкинути анонімну скаргу на будь-якого чиновника. Скриньку б відкривали, приміром, раз на місяць і визначали такий собі «рейтинг недовіри».
Після завершення виступу «вічної опозиціонерки» (авт. — за її власним висловлюванням) не забарилися критичні зауваження Сергія Шовкопляса.
— А з чого ви будете платити ту дотацію? Де візьмете кошти?! — запитав він.
— Краще розподілимо місцевий бюджет! — відповіла Тетяна Десятун. — Кошти там є! Тільки треба не дати їх розібрати собі на премії, а пустити на потрібну справу!
— Розвитку села не буде! — переконано заявив у продовженні дискусії голова райдержадміністрації. — Я сам живу в селі і можу про це з певністю говорити!
Дискусія тривала довго. Потім перейшли до наступного виступаючого. Володимир Остапчук, який представляв «Сильну Україну», гучними обіцянками не кидався. Тому і від критики не постраждав Він зазначив, що його політсила йде у владу, щоб працювати, а не влаштовувати непотрібні протистояння.
— Нам тут, в районі, ділити нічого! — резюмував Василь Красюк.
Потім ще один представник УНП Андрій Любко зачепив питання нинішніх змін у внутрішній політиці. Він, зокрема, зазначив, що для ладу в країні (авт. — при діючій демократії) потрібен певний авторитаризм.
— Не авторитаризм, а сильна управлінська позиція! — дещо поправив його Борис Федоренко. — Тобі сказали: робити так — так і робиш!
Наприкінці засідання ведучий дав слово представникам ветеранської організації селища. Журналіст спочатку подумав, що говорити вони будуть про проблеми. Але помилився. Ні, проблеми вони згадали також. У кінці. Але спочатку був виступ, який інакше, як похвальною одою, і не назвеш.
— Мені 72 роки. Я маю стаж роботи 48 років. І мене спасла «Партія регіонів»! — емоційно почав виступ заступник голови ради ветеранів селища Микола Ященко. — Заради неї я тут сиджу! Прийшла одна партія до влади — дайте їй робить і не заважайте!
У своєму виступі чоловік згадав добрим словом «регіоналів» від районного до українського масштабів. Тобто, від Шовкопляса до Януковича. Представники «Партії регіонів» допомагали хворим дітям, стареньким та безробітним. За словами Миколи Степановича, колишня влада не допомагала йому нічим. Нинішня — практично всім. Варто зазначити, що представники райдержадміністрації прохали не перегинати зі словами похвали, але добрі слова їм було чути приємно. І на цій оптимістичній і високій ноті годилося б закінчити засідання. Якби ветерани не почали задавати деякі неприємні запитання. Яких, можливо, задавати і не треба було б (авт. — рекомендація на майбутнє).
— Чи є влада в районі? — раптом поцікавився голова ради ветеранів селища Євген Гладун, який до цього сидів мовчки. — Чому ніхто не може проконтролювати ціни? І доки вони будуть рости?!
— От-от, точно! — підтримав його Микола Ященко. — Ви бачили ціни на базарі? У Комсомольську кофта на «трикотажці» коштує 32 гривні, а у нас на базарі…120! Носки у них — 1,50, тут — 12!
Конкретно відповісти на ці питання ні голова РДА, ні його заступники не змогли. Пояснили, що вони не регулюють ціни і впливу на їх ріст не мають.
А ветерани не вгавали. Вони то цікавились високими цінами на газ, то говорили про незручність отримання субсидії на нього. Їм делікатно пояснили, що газ, виявляється, значно дешевший за вугілля. І розповіли про те, як у деяких районах Росії села тільки підключають до газу. А у нас він є, тому треба радіти можливості обігрівати ним свій будинок. По не такій уже й високій ціні. Адже вона могла бути б іще вищою, чи не так? То ж треба радіти тому, що маємо, і не задавати непотрібних запитань.
Після диспуту із ветеранами засідання круглого столу таки оголосили закритим. Невідомо, чи досягли його організатори поставленої мети, але деякі учасники умовами проведення лишились явно незадоволені.
— Я так і не зрозумів — нас збирали поділитись думками чи взяти участь у піарі «Партії регіонів»?, — риторично запитав один з них, виходячи із залу.
Ну що ви, який піар? Тут на думку приходить інше. Після цього засідання в голову прийшла фраза зі старого радянського фільму під назвою «Человек с бульвара Капуцинов»: «Сдаётся мне, джентльмены, это была… комедия»
