«Це нам усім дуже повезло — розповідає кобелячанин Олександр Касьяненко. — Якраз вчора я відігнав з двору тільки відремонтовану машину. Аби не зробив цього, гілка б упала якраз на неї. Та що там машина, там коляска з дитиною півчаса тому назад стояла». Чоловік спльовує через ліве плече і додає: «Тьфу, тьфу, тьфу, хоча б не зглазити».
Майже п’ятиметрова гілка відломилася від сухого каштана і впала близько восьмої години ранку. Вона вдарилася об металеві ворота і розкололася навпіл. Одна частина гілки впала на пішохідний тротуар, інша — у двір житлового будинку. Завдяки щасливій випадковості ніхто не постраждав. Зазвичай у цій частині вулиці Шевченка завжди пожвавлений пішохідний рух. Кобелячани йдуть на роботу, діти — в школу.
Розповівши про те, що сталося, Олександр Касьяненко берер частину гілки і відтягує її з тротуару. «Це ж Саша зараз прибере, а через день, а може й через п’ять хвилин, інша гілка впаде», — долучається до розмови його мама Тетяна Масич. «Он подивіться, — показує рукою. — Два каштани сухі-сухісінькі». Жінка розповідає, що ще в травні зверталася у Міську сервісну службу із проханням спиляти два дерева, які загрожують безпеці пішоходів. «А мені Слісаренко (директор комунального підприємства — редакція) й каже: «Це ж магазини нада обезточувати, клопоту буде багато». А як ті дерева когось уб’ють? Тоді на поминки в тих магазинах будуть скуплятися».
За словами Тетяни Масич, влітку до них приходили інспектори по благоустрою Міської сервісної служби. Вони склали протокол про складовані в неналежному місці будівельні матеріали. Жінка і їх повідомила про аварійні дерева. Але їх знову не спиляли. Масич готова заплатити за роботу, аби лише її виконали.
Того ж дня про ситуацію був проінформований секретар міської ради Сергій Галушко. Він пообіцяв, що через 2 години на місце події приїде робітник Міської сервісної служби і обпиляє сухі гілки, які нависають над тротуаром. А згодом — ліквідують обидві небезпечні деревини. Дійсно, у той же день майстер комунального підприємства Олександр Каїра виконав першу частину обіцяного. «Тільки-но мені дадуть вишку, я й дерева спиляю», — сказав фахівець.
