Привезли пташенят із Дніпропетровська у триденному віці. Важили вони тоді по 900 грамів. За кожне заплатили по 800 гривень. Перші місяці пташенята жили в хаті. На вулицю виносили в ящиках спочатку по четверо, потім по два, а на кінець вже й одному тісно стало. Зараз страусятам пішов п’ятий місяць і вони вже, хоч і граючись, але дуже боляче кусаються. Так і дивись за ними, щоб не хапнули зненацька. Їдять спеціальний комбікорм, який господарі купують у Полтаві. А ще страусятам треба багато трави і води. Залюбки клюють кабачки, огірки і все, що родить на городі. Годівниці повні постійно.
Вольєр для сімох страусів незабаром доведеться продовжити аж на город. Адже птахи повинні бігати на пристойні дистанції. Вони полюбляють таку ранкову гімнастику. Хвилин десять гасають кругами, розпустивши пір’я. Для них збудували добротний дерев’яний будиночок. Щоб не було протягів, оббили стіни плівкою. Зимові холоди птахи переносять добре, але обов’язково повинна бути товста підстилка із сіна, бажано люцерки. Соломи стелити не можна.
Дорослими страуси стануть у рік, сягнуть двохметрового зросту та більше центнера ваги. І тільки тоді можна вже буде визначити стать. Самці стануть чорними з червоними дзьобами і лапами, а самочки залишаться сіренькими. Доросла самка в перший рік може знести до 100 яєць.
Але поки що вони діти, за якими постійно треба наглядати. Щоб під дощ не попали, щоб болота у вольєрі не було. Для цього землю засипали товстим шаром піску. Гостю з газети сприйняли на диво миролюбно. Зазвичай чужака норовлять вкусити по-серйозному. Можливо це тому, що стояла на стільцеві, щоб було видніше. Вищих за себе страуси не чіпають. (Ну все, як і серед людей). Величезними та глибокими, як темне дно криниці, очима з довжелезними віями вони цікаво розглядали фотокамеру. Потім гайнули до відра з їжею. Зараз Олена вже підмішує птахам дерть. Згодом переведе повністю на зерно. Дорослі страуси споживають до двох кілограмів харчу в день. Зараз, поки ростуть – значно більше.
Олена сподівається, що затрати окупляться. Адже кілограм страусиного м’яса коштує більше ста гривень. Одне яйце – не менше. Щось і собі залишиться (ото краса для любителів шийку погризти). Тільки тепер господарі не уявляють, як можна цих птахів різати, адже до них усі в родині звикли.
