В Європі для діагностики хвороби громадяни здають на аналіз мокротиння. Флюорографія – метод значно дорожчий, але на ранньому виявленні туберкульозу наша держава грошей не економить. Хоча не всі такою турботою задоволені – побоюються зайвого опромінення.
— Традиція флюорографічних обстежень була закладена ще за часів СРСР, тоді то був єдиний метод профілактики, до речі, універсальний, бо, крім туберкульозу, флюорографія дозволяє виявити й пневмофібрози, й онкологічні утворення, – зазначає головний фтизіатр Кременчука Валерій Жеріхін. – Дійсно, флюорографія – дорогий метод, тому в Європі віддають перевагу мікроскопії мокротиння, але ж на Заході немає епідемії туберкульозу.
Комплексний підхід подолав епідемію
В Україні рівень захворюваності на туберкульоз перевищив епідпоріг – 50 випадків на 100 тис. населення, наприкінці 1990-х рр. Щоб подолати епідемію, було ухвалено низку законів та програм, серед основних заходів передбачене обов’язкове флюорографічне обстеження один раз на 2 роки для всіх українців старше 15-ти років, для окремих категорій громадян (залежно від професії, роду діяльності, захворювань) – 1 раз на рік. Наразі уникнути флюорографії майже неможливо, бо папірець зі штампом «Відхилень не виявлено» вимагають усюди – на прийомі у лікаря, на роботі, на відпочинку. Фтизіатрами взято на контроль навіть Центри зайнятості населення, на флюорографію відправляють й тих, хто звертається до органів соціального захисту.
Такий тотальний підхід до проблеми дав свої позитивні результати. Зокрема, як зазначає головний лікар Кременчуцького тубдиспансеру Валерій Жеріхін, у нашому місті епідемії туберкульозу вже давно немає. Найвищий показник захворюваності був зафіксований у Кременчуці у 2000 р. – 51,2 випадка на 100 тис. населення, сьогодні він становить 17,7 на 100 тис. осіб.
Аналіз мокротиння – лише для тих, хто кашляє
Однак досвіду Європи щодо мікроскопії мокротиння у ранньому виявленні туберкульозу в Україні все ж таки не відкидають. Ці дослідження проводять й у наших міських лікарнях, але аналіз мокротиння не може замінити обов’язкової флюорографії. За словами Валерія Жеріхіна, виняток може бути зроблений лише для тих, кому важко дістатися до лікарні, загалом на аналіз мокротиння направляють лише пацієнтів з ознаками хвороби: кашлем, що триває понад 2 тижні, субфебрильною температурою – 37-37,1? С, слабкістю, зменшенням ваги тощо.
Під опікою і контролем держави
Чим раніше буде виявлений бацилярний хворий на туберкульоз, тим раніше він буде направлений на лікування й ізольований від навколишніх, – зазначає головний фтизіатр міста. Тих, хто відмовляється, на 6-місячне лікування у стаціонар біля с. Соснівка відправляють примусово – за постановою суду. У сусідньому Комсомольську було 2 таких випадки, у Кременчуці – жодного, лише одного разу справа ледь не дійшла до суду.
Умови перебування у стаціонарі досить непогані, держава повністю забезпечує пацієнтів необхідними медикаментами, на харчування одного хворого виділяють 23 грн у день (для порівняння: у загальній міській лікувальній мережі ця сума становить 3 грн). Всі ці фактори, як зазначає Валерій Жеріхін, забезпечують ефективність лікування близько 95% випадків уперше виявленого туберкульозу.
Показник виявлення хворих на туберкульоз методом флюорографії у Кременчуці становить 61,5%, методом мікроскопії мокротиння – 37% (торік – 28%).
Опромінення для профілактики
Згідно з чинними нормативами, доза індивідуального опромінення для людини не повинна перевищувати 1 мілізіверта на рік. Природний радіаційний фон щороку «постачає» до нашого організму в середньому 1-2 мілізіверта, а рентгенівські дослідження призводять до опромінення в 0,2-0,5 мілізіверти.
— Існуючі у Кременчуці флюорографи абсолютно безпечні для пацієнтів, їх робочі та захисні функції щороку перевіряються і контролюються, – запевняє головний рентгенолог Кременчука Юрій Стрюк. Щоправда, половина з них виготовлені ще за часів Радянського Союзу, однак визнані цілком придатними до експлуатації. До речі, за словами Юрія Стрюка, доза опромінення при знімку легенів на таких старих флюорографах становить 0,5-0,6 мілізіверта, на цифровому апараті – 0,1 мілізіверта, а от комп’ютерна томографія легенів додасть організму людини аж 10 мілізівертів опромінення.
Коли випущені кременчуцькі флюорографи?
Перша лікарня – 2003 р. (цифровий апарат, придбаний за кошти міського бюджету – 300 тис. грн).
Друга лікарня – 1988 р.
Третя лікарня – 2004 р. (цифровий апарат, придбаний за кошти міського бюджету).
Четверта лікарня – 1984 р.
Автозаводська поліклініка – 1988 р.
За даними Асоціації радіологів України, близько 80% рентгенівських апаратів уже давно відпрацювали свій ресурс і не відповідають сучасним стандартам радіологічної безпеки. Гарантійний термін експлуатації рентген-апарату – 10 років.
