На одну «швидку» в Пирятині стане більше

Днями автомобільний парк центральної районної лікарні поповнився ще однією машиною «швидкої допомоги», яка придбана за сприяння облдержадміністрації.
Ключі від неї урочисто вручив минулої середи головному лікарю ЦРЛ Олександру Гаркавенку голова райдержадміністрації Микола Купріян. При цьому він зазначив, що це – лише перший крок, який робить нинішня влада для покращення медичного обслуговування жителів нашого району.
Цього дня М. Купріян побував на території райлікарні, де провів виїзну робочу нараду. Основна її мета - ознайомитися з тим, як ідуть роботи по реконструкції реанімаційного відділення ЦРЛ. «Кошти, які планувалися на ці роботи, з ряду об’єктивних причин були зняті з районного бюджету по розподілу. Тому райлікарня власними коштами вирішує це питання – робота не зупинилася, вона триває, уже понад 300 тисяч гривень вкладено і є сподівання, що до кінця цього року відділення буде введено в дію, адже по трасі від Борисполя до Лубен реанімаційного відділення немає, а воно вкрай необхідне. Є надія, що у рамках підготовки до «Євро-2012» і державна підтримка в цьому питанні буде», - зазначив у ході наради М. Купріян.
Крім того, голова райдержадміністрації Микола Купріян оглянув котельню, дитяче, неврологічне та пологове відділення, нове реанімаційне обладнання, що було нещодавно отримано з області на загальну суму близько 1 млн. гривень.
Оновлений сучасний вигляд приміщень лікувального корпусу та центральної котельні ЦРЛ, капітально відремонтовані та оснащені за новітніми технологіями дві пологові зали, на стадії завершення – будівництво патологоанатомічного відділення та розпочате – реанімаційного відділення – це далеко неповний перелік того, що зроблено у райлікарні тільки останнім часом. Колектив медпрацівників ЦРЛ на чолі з головним лікарем Олександром Гаркавенком, депутати і влада постійно дбають про те, щоб нові методики і технології лікування, сучасні лікарські засоби та медичне устаткування збагачували арсенал пирятинських лікарів та розширювали можливості в подоланні хвороб, з якими звертаються до «людей у білих халатах» жителі району.
Тож детальніше про здобутки і перспективи розвитку галузі охорони здоров’я на Пирятинщині – у нашій розмові з Олександром ГАРКАВЕНКОМ.
- Олександре Михайловичу, Ви стали лікарем за покликанням чи з якихось інших міркувань?
- Слово «покликання» чомусь найчастіше використовують, коли говорять про дві професії – вчителя і лікаря. Я вибрав другу, хоча сам народився у родині вчителів. Але батьки, та й сестра, рекомендували мені стати лікарем, і я по сьогоднішній день не жалкую, що прислухався до їхньої поради. Говорити про свою кваліфікацію – це некоректно, її хай оцінюють інші. Скажу лише, що у практичній своїй діяльності керуюся таким принципом: «Вирішуй проблему людини так, як хотів би, щоб вирішували твою».
- Чи легко це - бути не просто лікарем, а головним лікарем?
- Зрозуміло, що перш ніж очолити колектив медичних працівників, я встиг попрацювати і просто лікарем – спочатку у 1990 році у Бориспільській ЦРЛ, потім з 1993 року – лікарем-гінекологом Пирятинської ЦРЛ. На посаду ж головного лікаря призначений у 1999 році.
Ті часи для медичної галузі були непростими. Із 22 ФАПів опалювалося лише 3, в аварійному стані перебувала амбулаторія у Великій Кручі (стіну підпирали дерев’яними брусами, щоб не впала), не кращі часи переживала дільнична лікарня у Вечірках, інфекційне відділення райлікарні було у занедбаному стані, не вистачало медикаментів, обладнання – застаріле, автотранспорт – зношений, пальне – у дефіциті. Тож картина тодішньої медицини була невтішна і всьому цьому треба було давати лад, адже хвороби – підступні й підкрадаються до людей в усі часи й наше завдання передусім – надавати хворим належну медичну допомогу.
- Зараз ситуація напевно-що покращилася. У які Вам довелося «стукати двері», щоб підняти галузь охорони здоров’я у районі на значно вищий рівень?
- Так, на сьогодні ситуація значно покращилася. Віднедавна задля підвищення якості медичного обслуговування населення району рішенням сесії районної ради сільські заклади охорони здоров’я передано в оперативне управління центральній районній лікарні. Цей крок мав позитивні наслідки – на кожен сільський медичний заклад централізовано закуплено необхідний перелік медикаментів та обладнання для надання невідкладної допомоги. На сьогодні – на порозі зими – виконуються роботи по утепленню ФАПів по селах, зокрема, проводиться заміна звичайних вікон на пластикові. Регулярно працює виїзна лікарська амбулаторія ЦРЛ з метою покращення медичного обслуговування сільського населення. Розвивається інститут сімейного лікаря – відбулася реорганізація лікарських амбулаторій в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини. Дещо оновилася матеріально-технічна база ФАПів, амбулаторій та райлікарні. Проведено реконструкцію лікувального корпусу та котельні, яка тепер відповідає сучасним вимогам. У процесі – завершення будівництва патологоанатомічного відділення та тривають роботи по відкриттю реанімаційного відділення. Нещодавно з області отримали реанімаційне обладнання – 2 дихальні апарати, УЗД (на загальну суму близько 1 млн. гривень). У райлікарні освоєно та проводяться згідно європейських стандартів сучасні оперативні втручання з приводу переломів кісток. Рентабельно функціонує районна лікарняна каса тощо.
Щоб усього цього добитися, неодноразово доводилося піднімати й ініціювати питання - про необхідність придбання того чи іншого обладнання, облаштування відділень, підготовки кадрів та забезпечення молодих спеціалістів житлом - як на рівні району, так і області.
- Але це ще, мабуть, не все, що Ви задумали зробити і над чим ще плануєте попрацювати?
- Безперечно, плани є і невирішені питання теж. Так, є потреба у реконструкції пологового будинку ЦРЛ, враховуючи перспективи прийому пацієнтів із сусідніх Гребінківського та Чорнухинського районів; необхідно закінчити будівництво патологоанатомічного та реанімаційного відділень; зробити капітальний ремонт відділення переливання крові та дитячого; є необхідність оновити окреме обладнання по відділеннях; оновити автопарк (зокрема, спеціалізованих автомобілів потребують Березоворудська та Великокручанська амбулаторії); вдосконалити практику профілактичних медичних оглядів населення, особливо сільського; створити належні соціально-побутові умови для медпрацівників, аби залучити у район молоді кадри, зокрема, лікарів-педіатрів.
Тож про всі ці та інші потреби і проблеми медичної галузі треба говорити як на рівні району, так і області. І не просто говорити, а заручитися підтримкою і домагатися того, щоб усі задуми здійснилися, а плани – реалізувалися. Адже все це – на благо наших людей, для покращення і збереження їхнього здоров’я. А здоров’я, як відомо, - найбільший скарб кожного з нас.

Логін:
Пароль:
запам'ятати