А чи можна «впізнати» якісний продукт без реактивів та мікроскопів, як–то кажуть «на глазок»? Це студенти спробували з’ясувати на дегустаційному практикумі, який було присвячено харчовим добавкам та рослинним жирам.
Показово, що шматок жиру, виготовлений з олії кокосової пальми, за зовнішнім виглядом та смаком важко сплутати з вершковим маслом, адже він являє собою білий щільний масткий продукт з невизначеним смаком та запахом. А ось вершково-рослинна суміш або спред, основою для якого послужив рослинний жир, відрізнити від натурального було практично неможливо. Більше того, «безмолочний» продукт багатьом припав до смаку значно більше, ніж його натуральний аналог, адже його щедро «здобрили» харчовими добавками, ароматизаторами, покращувачами смаку, стабілізаторами… Тож враховуючи, що натуральні продукти, потрапляють до нашого столу дедалі рідше, смакові рецептори давно вже «зраджують» споживачів і не лише студентів, а й кваліфікованих дегустаторів.
Та якщо терміном «спред» в Україні нікого вже не здивуєш, і більшість із нас почала уникати упаковок з цим написом, то так званий «синтетичний» сир купуємо не роздумуючи. Відповідні технічні умови дозволили реєструвати відносно недавно, на споживчому маркуванні подібної продукції має значитись «сирний продукт». Часто виробники роблять цю позначку надто дрібним шрифтом, а то й скорочують до абревіатури СП, яку дехто із споживачів через незнання розшифровує, як спільне підприємство. Сирний продукт може виготовлятись як без участі молока, так із додаванням невеликої його кількості. Відрізнити його від традиційного сиру практично неможливо, і за ціною, до речі, також. А ось для нашого організму різниця глобальна: природні речовини він засвоює, а «синтетику» відкладає.
На жаль, Мінздрав не забороняє виробництво подібної продукції, а контроль за тим, аби інформація на етикетці відповідала реальному вмісту продукта, покладений на Держспоживстандарт України, часто малоефективний через мізерну кількість планових перевірок (як правило раз на рік), про які суб’єкт господарювання необхідно попереджати за 10 днів заздалегіть. Разом з тим, законотворці постійно скорочують перелік харчової продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації. Та й недивно, адже неякісні продукти харчування приносять шалені надприбутки, наприклад, кілограм пальмового чи кокосового жиру коштує у 5 – 10 разів дешевше кілограма масла чи сиру. Особливо важко контролювати продукцію, що продається без упаковки (на вагу), адже спритний махінатор може просто підмінити якісний продукт на фальсифікат .
Ту ж саму картину можна спостерігати і з «харчовими сумішами» - наборами добавок, які дозволяють надати смаку та аромату улюбленого бекону, шашлику, сметани чому завгодно, від сухариків та розчинних супів до соусів та виробів із сої. Згадані добавки студентам теж дали спробувати, щоправда, у вигляді хімічного порошка вони сприймаються зовсім не так апетитно, як у яскравому хрусткому пакуночку із чіпсами чи вермішеллю швидкого приготування. Особливо після повідомлення про те, що хімікат успішно зберігається роками, тому й терміну придатності на пляшці не зазначили.
Готували на семінарі-практикумі і каву. Ту, що в кафе, як правило, належить до розряду «дорогих»: з вершками, ромом, шоколадом і таке інше. Кілька пляшечок з хімічними сумішами плюс продукт згущений чи морозиво на рослинній основі, зроблять ваш напій «вишуканим» та «елітним» з п’янким насиченим ароматом. Щоправда, найважче переконати в його «елітності» печінку та нирки.
На завершення молодим людям запропонували потренуватися в уважному прочитанні тексту етикеток, зокрема, тих, що «прикрашають» упаковку дорогих імпортних дитячих сумішей. У складі деяких з них значиться вже згаданий рослинний жир…
До речі, в Україні налічується кілька сотень родин, в яких в наслідок ще до кінця не вивчених причин, народилися малюки, чий організм втратив здатність розщіпляти та засвоювати звичну органіку в натуральному вигляді, включаючи материнське молоко. Цих дітей годують спеціальними препаратами, які, схоже, можуть бути для них єдиною їжею протягом всього життя. Кожному 50-му українцю офіційно поставлено онкологічний діагноз. Таку ситуацію все частіше пояснюють поганою якістю продуктів харчування.
Фахівці ДП «Полтавастандартметрологія» вважають, що знання набуті на подібних заняттях, обов’язково стануть студентам у нагоді, і не лише при подальшому працевлаштуванні, а й вже зараз у повсякденному житті, адже кожному з нас щодня доводиться стикатися з вибором тих чи інших товарів. До того ж, саме від позиції молоді залежить, якою буде політика нашої держави в майбутньому, чи зможемо ми захистити свій ринок від різноманітного непотрібу, яким він нині переповнений. Чи зуміємо своїм свідомим вибором сказати рішуче «ні» продуктам розрахованим на поступове винищення нашого народу.
Курс «Безпека харчування» планується провести і для студентів Полтавського університету «Економіки і торгівлі».
