Пару тижнів тому наткнувся в соцмережі на музичний відеокліп, який там розмістив один із кобелячан.
Як і годиться, люди почали коментувати. 99 відсотків коментарів — суцільний позитив і захоплення роботою автора.
І, напевне, лише один негативний. Мій коментар.
Насправді, чоловік, який розмістив той відеокліп, є дуже талановитою і різнобічно розвиненою людиною. Насправді, він досить талановитий музикант і поет. Насправді, я із великою повагою до нього ставлюся.
Але... Але не до останньої його роботи. Навіть сумніваюся, чи можна в цьому випадку вживати вислів «його робота». Адже більшість тієї самої роботи виконана штучним інтелектом. Навіть голоси виконавців згенеровані. Хоча й дуже схожі на голоси живих людей. Із дійсно живого в роботі — лише текст пісні. Тільки він і сподобався.
Все інше... Ну не люблю я поп-музику, створену штучним інтелектом. Взагалі не люблю цей музичний жанр, тим більше — створений не людиною.
Одразу уявив собі досить недалеке майбутнє, коли штучний інтелект стане ще розвинутішим і більш адаптованим до людського середовища.
Тоді вже не потрібно буде ходити на концерти Мирослава Кувалдіна чи гурту Зміна Декорацій, щоб послухати, як співає Мирослав чи Ольга, насолодитися музикою й текстами Коломійця. Усе це буде вже зайвим.
Штучний інтелект згенерує і музику, і текст, і заспіває будь-яким голосом. І можна буде вже не виходити із своєї бетонної чи цегляної коробочки. Ну хіба що сісти в іншу металеву чи пластикову коробочку на чотирьох колесах і поїхати нею в магазин, щоб придбати напівпластикових продуктів.
І так — все життя. Аж доки не винесуть із дому вперед ногами в іншій коробочці.
І ніхто, жодна людина в світі, уже не буде потрібна. Можна все життя пробути одним. Ні, вдвох. Вдвох зі штучним інтелектом.
Такі собі «Сто років самотності». Майже по Маркесу. Хоча настануть ці роки самотності набагато раніше.
...Мої молодші колеги і друзі, знаючи моє ставлення до штучного інтелекту, відкрито сміються і кажуть:
— Діду, ти вже просто старий і застряг десь на рівні «дизель-ручка».
Доля істини в цьому є. Хоча б через те, що автор дійсно є адептом дизельних двигунів і механічної коробки передач.
І той же штучний інтелект принесе людству дуже багато користі, а не лише «сто років самотності», безробіття, деградацію і врешті-решт абсолютний цифровий концтабір.
Можливо, моє побоювання дійсно є проявом старечої деменції.
Але дещо із небезпек видно вже зараз. І це неможливо заперечити.
От, скажімо, вже зараз видно, як за допомогою штучного інтелекту легко дурити людей. Їх із появою соцмереж та телеграм-каналів і так дурити напрочуд легко. Але із ШІ ремесло обману стане справжнім мистецтвом, де фейк уже не можливо буде відрізнити від факту.
От давайте поміркуємо разом.
Думаю, не один із наших читачів бачив у безкінечній стрічці ФБ нібито фотографії живих людей, яких Ви просто зобов’язані привітати з днем народження, лайкнути і репостнути. У основному, там солдати. Або діти — «бідні, але щасливі». А ще зараз почали викладати нібито відео гігантських свиней.
Усі ці зображення згенеровані штучним інтелектом. Навіщо їх розміщують у соцмережах? На мою суб’єктивну думку, таким чином проводять такий собі тест, перевіряють, чи здатні користувачі відрізнити зображення дійсно живої людини від тієї, яку намалював штучний інтелект.
І якщо почитати коментарі під такими зображеннями, то стає зрозуміло, що більше половини людей вже не бачать роботу штучного інтелекту. А він же, мається на увазі ШІ, постійно вдосконалюється. На відміну від людей.
А паралельно ми бачимо, як власники компаній, що володіють соцмережами, відмовляються від послуг фактчекерів, українською — співробітників, які перевіряють достовірність інформації.
І от — завтра вибори. І штучний інтелект вам намалює що завгодно і в такій якості, що ви вже не зможете відрізнити справжнє зображення, справжню подію від штучно згенерованої. І вже не буде людей, які по роду своєї діяльності виявлятимуть фейки і видалятимуть їх з інформаційного простору чи попереджатимуть про обман інших.
І зроблять із вами, і вашою волею все, що комусь захочеться.
Наостанок. Для тих, хто вважає все вищенаписане старечим маразмом. Знайдіть хоча б півгодини часу і поцікавтеся, що кажуть і пишуть про нову небезпеку для людства самі творці штучного інтелекту. Чомусь, і вони ставлять ризики, із ним пов’язані, на один рівень із ядерною війною.
Навіщо все це написано, якщо «все пропало»? Просто для того, щоб попередити. Дурити вас стає все простіше. Так що, частіше сумнівайтеся. Це — корисно для мозку.
