Остання в цьому скликанні сесія депутатів Кобеляцької районної ради видалася на диво емоційною. Хоча за кілька днів до її початку у декого з депутатів виникали побоювання, що колеги взагалі не з’їдуться на своє зібрання.
Усе ж депутати зібралися. Було їх не густо — всього 50 чоловік із 84‑х, але для проведення сесії і прийняття рішень такої кількості районних обранців було достатньо.
Перед початком роботи в сесійній залі з’явився кобелячанин Олександр Андрейко і почав роздавати депутатам агітаційні листівки. Агітував він за себе і, судячи зі змісту агіток, збирався балотуватися до Верховної Ради України. У декого із присутніх з числа тих, хто знайомий із українським законодавством, одразу виникали запитання з приводу вказаної в друкованій продукції дати виборів. Олександр Тарасович стверджував, що вибори відбудуться 20 червня. Щоправда, не уточнював якого року.
Доки депутати читали листівки та налаштовувалися на плідну роботу, на трибуну піднявся начальник фінансового відділу РДА Андрій Дацко. Він мав доповідати про стан виконання районного бюджету. Але слухати доповідача не стали. З місць залунали вигуки: «ми його слухали на комісіях і президії райради». На тому з бюджетом і закінчили.
Після цього на трибуну був запрошений прокурор Кобеляцького району Олег Панченко. Голова райради Володимир Жуков анонсував його появу як необхідність відзвітувати перед депутатами. Володимир Володимирович нагадав, що, згідно з Указом Президента, прокурор і начальник міліції повинні робити це двічі на рік.
Піднявшись на трибуну, Олег Григорович розпочав із подяки Президенту Віктору Януковичу за його Указ. Хоча й зазначив, що й раніше мав бажання звітувати перед громадськістю (Від редакції: де і перед якою громадськістю прокурор мав непереборне бажання звітувати — наразі невідомо. Зазначимо, що до згаданого Указу Олег Григорович на депутатських зібраннях практично не з’являвся).
Олег Панченко наголосив, що одним із основних завдань прокуратури є захист конституційних прав громадян. Перш за все — це контроль за виплатою заробітної плати, охороною праці, роботою різних державних соціальних фондів. Прокурор доповів, що зараз заборгованість по зарплаті в Кобеляцькому районі має лише одне підприємство‑банкрут. ЦЕ — ВАТ імені Луценка. Не менше успішно, за словами Олега Григоровича, прокуратура наглядає за різними державними службами — КРУ, ветеринарної медициною, санепідслужбою.
Розповідаючи про успіхи в роботі по захисту конституційних прав громадян, прокурор чомусь делікатно змовчав про право на безкоштовне отримання освіти і медичної допомоги. Напевне тому, що й сам розуміє — цих прав в українців уже немає. А прокурор, який про це згадає — недовго працюватиме в цій структурі.
Узагалі, судячи із доповіді Олега Панченка, в цілому і по всіх показниках ввірене йому відомство працює успішно. За його словами, занепокоєння у нього викликає лише робота державної виконавчої служби. При цьому цифрами і фактами посадовець не сипав і красномовством не виблискував. Деякі з його «крилатих виразів» заслужено потрапили в традиційну рубрику «Депутатизми».
Незважаючи на таку благополучну, згідно із показниками, ситуацію після прокурорського виступу частина із присутніх заходилися його завзято критикувати. Для початку депутати Микола Жук і Агнеса Змієнко поскаржилися на те, що суди затягують розгляд справ по «дітях війни». І почули у відповідь: «Прокуратура не має повноважень впливати на суди».
Далі в дискусію включився голова районної ради. На думку Володимира Жукова, в Кобеляцькому районі міліція і прокуратура «граються» в поганих і хороших хлопців. Одні кримінальні справи закривають, інші — поновлюють. І так відбувається роками. А в кінцевому результаті права громадян так і залишаються незахищеними. При цьому голова райради розповів про випадок із зґвалтуванням кози у селі Радянському. Там місцевий житель вступив у статеві зносини із твариною, котра після цього здохла. А міліція не знає, за якою статтею Кримінального Кодексу притягти до відповідальності збоченця. «Є ж стаття про жорстоке поводження з тваринами», — нагадав посадовець. Ця фраза викликала в залі веселе пожвавлення. «А може він її ласкаво зґвалтував, — жартували депутати. — Квіти, шампанське, легка музика».
Навів голова райради і більш серйозний приклад неефективної роботи прокуратури. Він нагадав, що вже майже рік не може отримати відповідь щодо результатів розгляду кримінальної справи по факту загибелі свого сина. «Так це голова райради не може правду дізнатися, — наголосив Жуков. — А на що тоді сподіватися іншим громадянам! Я розумію, чекають, щоб вибори пройшли і Жуков уже не був головою ради».
Найбільш емоційним став виступ Олександра Андрейка. Олександр Тарасович в черговий раз нагадав про кримінальну справу стосовно каліцтва свого сина. І підкреслив: «Якщо в районі «зжилися» прокурор, суддя і голова адміністрації, то людині взагалі стає неможливо захистити свої права».
Долили оливи у вогонь ще й депутат Кулічковський та кобелячанин Леонід Митько. Перший нагадав про сфабриковану на його думку кримінальну справу стосовно робітника, який працював на будівництві церкви, другий — про відомий усій Україні випадок із зникненням трьох дівчат. «Уже 16 судів виграли батьки тих нещасних дітей, — схвильовано повідомив Митько. — Судові інстанції визнають бездіяльність кобеляцьких міліції і прокуратури. Але ніхто так і не покараний».
Під час усіх цих виступів атмосфера в сесійній залі досягла «точки кипіння». Олександр Андрейко навіть зірвався на крик. Та прокурор, стоячи на трибуні, зберігав спокій. А коли депутати так і не проголосували за його звіт, зауважив: «Я не звітуюся. Я звітую лише перед Генеральним прокурором, а вас я поставив до відома».
«Випустивши пару» на прокуророві депутати швиденько присвоїли Світлогірській школі почесне ім’я Антона Біленка, а Кобеляцькому будинку дитячої творчості — Миколи Касьяна.
А потім районні обранці заходилися шукати Боріка.
— Де Борік?
— Покажіть нам Боріка!
— На комісіях був!
— А яка в Боріка ціна?
Виявилося, що Борік Велян це підприємець, який виявив бажання взяти в оренду майже двісті гектарів землі на території Світлогірської сільської ради. Це рядове питання знову викликало тривалу і «гарячу» дискусію. За надання землі заїжджому підприємцю дружно виступили «регіонали». Їх підтримали соціалісти і частина «нашоукраїнців». А ось Володимир Струк сказав так: «Можливо б я голосував «за», якби інформація про наявність землі була публічною, про неї знали і місцеві люди. І могли б також претендувати на цю землю. Але чомусь ми дізнаємося про появу цього чоловіка лише на сесії райради. Між тим, світлогірські фермери просили не голосувати за виділення землі Веляну. І я буду проти».
Голова адміністрації Анатолій Таранушич запевнив, що із документами у Веляна все в порядку, а процес їх підготовки розпочався ще при колишніх керівниках РДА. Та все ж депутати не проголосували за затвердження технічної документації по «велянівській» землі.
У кінці сесії слова попросив голова райради Володимир Жуков. Він подякував колегам за плідну співпрацю за часи свого керівництва радою. Із словами подяки виступив і Микола Жук.
Депутатизми-прокуроризми :)
— Ми находили такі варіанти, щоб і коні були ситі, і сіна мало згодували. (Про роботу депутатського корпусу).
Із виступу прокурора району:
«Коли воно ось, то воно ось. А коли його нема, то попробуй його знайти». (Про роботу міліції і прокуратури).
«Незважаючи на те, що мій син ходить у другу школу, директор 2–3 рази в рік буває наказана» (Про нагляд за дотриманням законності).
«Президент поміняє закон, а ми на місці наведем порядок». (Виявляється, в Україні вже Президент приймає закони).
«Раніше у нас можливо було лучче, а можливо хуже». (Про роботу судів).
