Настав листопад. І до редакції почали надходити «тривожні» дзвінки. Власники мопедів скаржилися: «Що нам робити зі скутерами? Міліціонери кажуть: «Розбирайте і продавайте по запчастинах. А у ВРЕР ви нічого не зареєструєте.» Ми ж гроші заплатили!»
Середа. Ранок. Кобеляцьке ВРЕР. Серед рядів автомобілів притулулись кілька мопедів. На одному із них сидить хлопчина і чогось чекає. Він розповідає: «Я із Іванівки приїхав скутер реєструвати. Оце сиджу, сторожую його. А товариш пішов чергу займати. І узнає, що і почьом.»
Знаходжу товариша в одній із черг. Він ще не дізнався «що і почьом». Натомість починає говорит жіночка. Олена Сидоренко приїхала у ВРЕР із Нових Санжар. Вона каже: «Оце ми другий раз приїхали. Перший раз були ще 26 жовтня. Тоді не було номерів на скутер, що купив мій син. Тоді він простояв з 8 і до 5 вечора. І сьогодні не знаю, коли достоїмося. Ми заплатили за все 450 гривень. Ще й бензину гривень на 50 виїздили. А нерви, а час? Цього ж ніхто не щитає!» Жінка демонструє платіжні документи. Згідно із ними у 106 гривень 35 копійок їй обійшлася реєстрація з видачею техталону, у 82 гривні — страховка, у 39 — перевірка на викрадення, у 213 — експертиза. Ще гривню п’ятдесят вона заплатила як податок з транспортних засобів. У 15 гривень обійшлися банківські послуги.
Під час розмови із працівниками ВРЕР вияснилось, що після першого листопада загальна сума платежів, які повинні внести власники мопедів, не змінилася. Але відтепер з них вимагатимуть ще два документи. Це — сертифікат відповідності та вантажно-митна декларація. Без них мопед не зареєструють. Що робити власникам бувших у вжитку мопедів, котрі українці придбали кілька років тому і на які неможливо отримати вищевказані документи, у ВРЕР не знають. Лише знизують плечима. Хоча й погоджуються, що громадяни потрапили у своєрідний «правовий вакуум». Підтверджують вони й той факт, що розбирають мопеди китайського виробництва, щоб визначити реальний об’єм двигуна. Також у ВРЕР повідомили, що до 1 листопада 2010 року зареєстрували близько 500 скутерів. Скільки незареєстрованих транспортних засобів залишилося на території Кобеляцького, Новосанжарського, Решетилівського і Козельщинського районів не знає ніхто.
«Дя, ну що мені робити? Шо вам сказали?», — таким запитанням зустрічає хлопчина, що сторожує мопед.
— Шукай сертифікат і митну декларацію.
— Так де ж я його візьму? Мені ж не давали.
Далі повинна йти чергова порція риторичних запитань та цензурної чи нецензурної лайки.
«Брєд», — таким словом охарактеризував нові державні вимоги чоловік, який уже пьять років продає мопеди. І прокоментував: «Скутери, як і запчастини до них, ввозили і ввозять до сьогодні в контейнерах. І вантажно-митна декларація існує лише на цей контейнер, а не на кожен мопед. І ту декларацію не показують і не дають навіть мені. Бо там ціни вказані. Ніхто нікому і ніколи і сертифікатів не видавав і не видаватиме. Тепер щодо вимірювання об’єму двигуна мопеда. Це теж «брєд». По вулицях їздять сотні «копійок», «шісток» та інших стареньких машин, у яких після кількох капремонтів об’єм двигуна став більшим. І у них ніхто нічого не міряє. А скутеристів роблять крайніми». Далі нова порція не зовсім цензурних виразів.
Отже, українська держава вчергове вимагає від своїх громадян того, чого у них немає. Та ще й за гроші! Між тим, немає інформації про жодну кримінальну справу по факту контрабандного завезення мопедів в Україну. За все знову платять бідні. Цікаво, коли вони, ті бідні, нарешті порозумнішають і стануть багатшими? Це чергове риторичне запитання.
Що робити? Цього не знають ні власники, ні продавці, ні співробітники міліції. Усі сподіваються на те, що держава продовжить термін дії спрощеної реєстрації мопедів.
І на закінчення трішки втішної інформації. Начальники Кобеляцького та Решетилівського відділень ДАІ повідомили, що їм ще не надходили вказівки з вимогою штрафувати мопедистів за відсутність реєстрації. Але вона може надійти у будь-який момент.
