За підсумками виборів найбільшу кількість голосів до Лохвицької районної Ради набрала місцева організація Партії Регіонів (25,9%), на другомі місці розташувалася її лохвицька районна «сестра» (хоча, як показало голосування так звані «лапки» (Знаки віднесення) тут, мабуть, вже й недоречні?) - ВО «Батьківщина» (23,39%).
За цими осередками розташувалися зі значно меншими відсотками представники районних організацій партій, які у Києві очолюють Цушко-Рудьковський (СоцПУкр), Тігіпко («Сильна (?) Україна», Яценюк («Фронт «змін»).
До райради потрапив також і один представник Лохвицької районної організації ВО «Свобода» (якій вдалося набрати 801 голос виборців району), - отець Георгій (Лобачевський), благочиннний Української Православної Церкви Київського Патріархату та інші.
І хоча голосування з виборів голови та заступника голови Лохвицької райради 11 листопада 2010 року було не пакетним, тобто така процеДура проводились окремо по обранню голови Лохвицької райради (Партія Регіонів) та його заступнику (ВО «Батьківщина»), лічильна комісія оприлюднила результати, які мене особисто жахають своєю відвертою «одностайністю»: «за» представника ПР – 41 депутат, 1 – «проти»; «за» представника ВО «Батьківщина» - 35 - «за», 6 – «проти», а 1 бюлетень виявився зіпсованим.
По-перше, маємо майже радянський «одобрям-с»!?
По-друге, голосування по кадрових питаннях у Лохвицькій райраді засвідчило, що представники партій, лідери яких у Києві ідентифікують себе із так званими націонал-демокрОтами або такими собі «защітнікамі» трудового люду із «сільних» партій, чи то різними там «фронтовікамі», й таке інше, - на місцях зайняли позицію провладної більшості.
Що маємо на Лохвиччині? Новий, посилений сателітами СоцПУкр, «ФрЗм», «СилУкр», - блок ПриБ’ЮТь у Лохвицькій райраді?
Формально, ніби то й ні.
Але ж багато що свідчить про зворотнє.
Бо ж як оцінювати слова члена ВО «Батьківщина», обраного на високу посаду заступника голови Лохвицької райради такого собі Черевка, який оголосив у своїй промові, що гасла од-на-ко-ві (!?!) - що в Партії Регіонів, що в «Батьківщині»; політичних протистоянь він створювати не буде, й участі в них брати не буде...
От і маємо: на печерських пагорбах у Києві ніби зверху дуже полум’яна Леді Ю говорить одне, а член очолюваваної нею партії - зо-о-всім інше!? Або той же Арсєній Я. з Сергєєм Т. чи Ющєнко (це автор пріснопам’ятного вислову: «Балога – це я», а Віктор Балога тепер же міністр МНС у Азарова-Януковича, відтак і сам екс-прєзідєнт наш там!?) з Налівайчєнком до-л-до-ня-ть про своє (подекуди, химерне, ілюзорне й безперспективне) бачення реХФорм, а що ж на місцях? На місцях - представники очолюваних ними партій голосують разом з провладною більшістю?
Так де ж, питаю, різниця між владою на опозицією, зокрема, на Лохвиччині?
