«Демократія» розвивається стрімко, ще у позаминулі вибори можна було довідатися із газет загальну кількість виборців, зараз це вже майже конфіденційна інформація. Засекретили її ЗМІ. І підстави для цього вагомі. Бо якщо підрахувати за правилами арифметики, стане очевидним, що обраного мера не підтримало більше 83 % кобелячан (1506 х100:9274=16.2 %), як і багатьох депутатів.
Згідно прийнятого закону про вибори, нас, за виключенням сільських громад, прикриваючись демократичними гаслами і відволікаючи увагу демагогією про демократію, позбавили головного: права висувати кандидатів у депутати і мери. За нас це робить тепер партія, як раніше КПРС. Нам пояснюють: якщо запропоновані кандидати не подобаються, можете не голосувати. Величина, дозволеного нам законом впливу на обрання небажаного депутата чи мера, говорячи мовою математики: тотожно дорівнює нулю. Навіть коли б усі кобелячани на вибори не прийшли або поставили позначку «не підтримую жодного», сам кандидат на вибори б таки прийшов і свій бюлетень в урну опустив би, цього досить, аби він був обраний, та ще й 100 % голосів. Дехто такі вибори вважає апофеозом демократії, бо «жонглери» ж совають пусті наперстки у нього під самим носом.
Особливо «продвинуті» «правники» говорять: не мели дурниць, якщо буде одна кандидатура, то таки потрібно щоб не менше 50 % виборців прийняло участь у голосуванні. А хіба тій «кандидатурі» важко найняти чи купити ще одну, для «законної розводки» лохів?
А вдіяти таки щось можна. Наприклад, поцікавтеся хто персонально приймав закон про вибори, і зробіть з цього висновки на майбутніх парламентських виборах. Жоден із нардепів, хто віддав свій голос за такий закон, не повинен отримати нашої підтримки на виборах. Тільки так ми можемо їх поставити на своє місце слуг народу, за яке вони пристойні гроші отримують за рахунок платників податків. Вже й Президент виявив своє невдоволення недолугим законом.
Не виключено, правда, що закон про вибори «їх самих» буде трансформовано так, що обиратимуть їх вони ж самі, та й то СМС голосуванням, прогрес же, а то якісь бюлетені, кабінки з масонськими шашечками, одна морока. А ще можна продовжити терміни повноважень усіх рад, наприклад, до 40 років, «доки не помре останній раб».
Майже всі депутати усіх кольорів дружно кричали: « каналізація позапартійна, вибори мерів повинні проводитися у два тури». Так чим же керувалися приймаючи новий закон? Політичною доцільністю, чи що? Так це ж, говорячи словами «патріотів», «совєцькі» методи, як же так? Суцільні алогізми.
Прихильники нового принципу висунення кандидатів пояснюють ноу-хау турботою про людей, мовляв, хтось же повинен нести відповідальність за дії депутата. Але не вірте жодному слову таких політиків. Для забезпечення впливу на депутата чи мера потрібно було у законі передбачити механізм їх відзиву виборцями. От і вся наука. Начебто просто, не теорема Піфагора, здатні б і нардепи зрозуміти, якби про народ думали. Не передбачають, бо це ж дасть можливість народу впливати на своїх «слуг», а такого бути не повинно, це вже у їх розумінні, якась єресь. Але за дії депутата повинен відповідати і сам депутат, а не лише політсила. Приведу приклад із свого досвіду. Скільки паперів було написано про порушення міським головою і радою законодавства України у сфері ЖКГ, є висновки відповідних контролюючих органів і навіть прокуратури, але рада старого скликання вирішувала все на свій розсуд, як у середньовіччі, при цьому не проводилися ніякі слухання і зустрічі з виборцями. А де в цей час були партійні осередки? На звернення до їх керівників вони пояснювали: впливати на депутатів є порушенням демократії. Така у партій відповідальність. А Партія регіонів взагалі піднесла кобелячанам безцінний подарунок у вигляді кандидатури на посаду міського голови, «і таки да», обрали його, хоч більшість проти. А що воно таке: сучасні партії? Люди вже не поспівають відслідковувати як міняє окрас і тюбітейки плаваюча на поверхні «еліта». Сердечні мігрують до голубих, капіталісти до комуністів і нікого докір сумління не мучить. Проаналізуйте хто в яких партіях перебував і хто від яких на вибори пішов.
А яка із існуючих партій включить вас до списку якщо ви стверджуєте що 2 х2=4, чорне називаєте чорним, а біле, — білим? Та ніяка!! А якщо ви ще й стурбовані долею України і тим, що у місті встановлюють сумнівну символіку, то вас навіть та партія в якій ви перебували, грубо говорячи, «кине». Що і відбулося з Людмилою Пряхіною.
І що це за вибори, якщо ми були позбавлені публічно зустрітися з кандидатами в мери, аби їм запитання задати. Зараз все на темну робиться і самі нардепи тільки з високих помостів та з екранів ТВ з нами спілкуються, «в живу» вже бояться, видно совість мають.
Стало модним писати програми як перелік обіцянок, а ще краще оперувати своїми заслугами: зробив те, придбав те. Таким би нагадати слова О. С. Пушкіна: « Торгуя совестью пред бледной нищетою, не сыпь своих даров расчетливой рукою». Робота депутата не зводиться до того, щоб комусь з барського плеча щось подарувати, хоч така тактика позитивно сприймається виборцями. Робота депутата полягає в тому, аби приймати законні рішення для покращення нашого життя «вже сьогодні», щоб 25 % бюджету міськради не йшло на якісь «інші витрати», про які знає лише «Фонд відродження» він же фонд Сороса.
Нам пояснюють, що у Європі й 20 % громадян не приймають участі у виборах і чим менше людей ходить на вибори тим більше «демократії. Може у Європі і так, але по законах арифметики, здорового глузду і істинної демократії по іншому. До речі у Європі зарплати і пенсії у 10 разів більші наших, але вся Європа бушує, як у жерлі вулкану.
У свій час всесвітньо відомий хірург академік М. Амосов, щоб знати свій рейтинг серед співробітників, запровадив таємне їх опитування і при зниженні підтримки нижче 90 % збирався піти з посади. Так порядна людина вирішила. А хто складе повноваження з новообраних? Розумію за народ вболівають. Якщо газета друкуватиме, обіцяю повідомити результати моїх звернень до депутатів міського рівня з приводу порушення законодавства міськрадою і побачимо, як хто вболіває. Депутатський корпус, правда, дещо обновився, тож побажання до вперше обраних: не брати прикладу з «дідів» і поважати вимоги закону і виборців.
Суцільні парадокси в нашій країні. Наприклад, Президент з гнівом говорить про те, що, якщо мер не буде займатися каналізацією то: «я йому голову відкручу». А наш мер заявляв, що зараз демократія і проблеми каналізації він «дозволяє» мешканцям «вирішувати на свій розсуд». Як і його ідеал Ехнатон, він проводить великі реформи, вже збирається випиляти у Кобеляках усі листяні дерева, а замість них посадити туї. Так може вже краще пальми, як у Єгипті, чи кактуси, як в Арізоні, від них взагалі листя не буде. І які ж «мудрі» аналогії зароджуються у голові мера: дерева «пенсійного віку», — значить спиляти. Не спроста такі думки. Депутати будуть його підтримувати, майже впевнений.
Ну нехай уже берези для декого символ «іноземної експансії», але калина, явір, верба, липа символізують Україну. Ми вже начисто починаємо втрачати глузд, чи що воно діється?
Закінчу на песимістичній ноті, бо виходу із ситуації без усвідомлення громадянами факту тяжкої інформаційної облоги населення з метою перетворення його на рабів немає. При умові, правда, що населення не хоче виходу шукати.
Зустрічав десь у ЗМІ пропозицію: усім миром скинутися на квитки для «еліти». Нехай «еліта» не розповідає про те, що людям потрібно «не рибу давати, а вудку», з якою нікуди не підійдеш. Нехай краще свої вудки змотує і мандрує з України на свої канари. Тільки ніхто не захоче, бо ніде в світі лохи краще не ловляться.
