Читайте також:
Борги «вибиватимуть» активніше
Судова постанова – не панацея
З серпня 2010 р. набрали чинності зміни у законодавстві, згідно з якими процедура стягнення заборгованості значно спростилася. Відтепер у судах для вирішення справи про борги за житлово-комунальні послуги не потрібно навіть проводити судове засідання. Упродовж місяця виноситься судовий наказ: стягнути певну суму боргу з певного громадянина. До суми боргу додаються індекс інфляції та 3% річних, що можуть значно збільшити розмір стягнення. Заяви, підкріплені відповідними документами з боку надавачів комунальних послуг, задовольняються майже автоматично. При цьому, згідно з законом, навіть не потрібно інформувати боржника про те, що його справа направлена до суду. А ігнорування судового наказу карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або навіть… позбавленням волі.
Втім, масового звернення кременчуцьких комунальників до суду наразі не спостерігається. Можливо, цьому завадили місцеві вибори. Але й не лише вибори…
«Стягнення заборгованості через суд – не такий уже й ефективний спосіб», – каже заступник директора ТОВ «Добробит» Людмила Чех. Як правило, у злісних боржників немає майна, яке б можна було описати і продати для погашення боргу. Судова постанова є, а виконавча служба реалізувати її не може. Особливо у випадках, коли квартира неприватизована або боржник – мешканець малосімейки чи гуртожитку.
З цим твердженням погоджується і заступник гендиректора КП «Кременчукводоканал» Олександр Пісковий. Виконавчі листи інколи роками ходять по колу: «суд – виконавча служба – підприємство», без надії на стягнення грошей.
Керівники комунальних підприємств, як і керівники галузі ЖКГ, одностайно стверджують, що ефективних методів впливу на боржників в Україні сьогодні немає, а від цього страждає як вся галузь у цілому, так і ті мешканці, котрі у повному обсязі сплачують за послуги, але отримують їх не завжди своєчасно та якісно.
Користуються, але не платять
Борги населення перед керуючою компанією «Добробит», яка обслуговує багатоповерхівки Крюківського району, перевищують 3,4 млн грн, водночас мешканці Автозаводського району завинили ТОВ «Житлорембудсервіс» близько 10 млн грн, при цьому максимальний борг однієї багатоповерхівки становить 118 тис. грн.
— Податкова інспекція нараховує підприємству податок на прибуток з валових надходжень і при цьому враховує ці 10 млн грн, які ми досі не отримали. У результаті ми змушені сплачувати податки, використовуючи гроші сумлінних платників за компослуги, – говорить директор «Житлорембудсервісу» Олександр Бондаренко.
За послуги КП «Кременчукводоканал» кременчужани заборгували близько 10,2 млн грн. При цьому внаслідок невідповідності собівартості послуг встановленим тарифам підприємство за підсумками 9 місяців 2010 р. має планові збитки у сумі 6,4 млн грн. За таких умов проводити реконструкцію водопровідно-каналізаційних мереж або навіть поточні ремонти вкрай складно.
КП «Теплоенерго» намагається стягнути 7,5 млн грн боргу з населення. За словами директора підприємства Дмитра Питулька, серед їх споживачів лише один будинок взагалі не має заборгованості. Це ОСББ по вул. Мічуріна, 5. Всі інші – з боргами, розміри яких подекуди перевищують 100 тис. грн.
Керівництво ТОВ «Добробит» розповідає дивовижну історію про те, як в одного зі злісних неплатників раптом прокинулося сумління і він продав свою 2-кімнатну квартиру по вул. Мічуріна, яку був не спроможний утримувати. Натомість купив однокімнатну квартиру, а за гроші, що залишилися, погасив заборгованість – понад 17 тис. грн.
«Спрут» – ефективно, але негігієнічно
«Тим, хто не сплачує за послуги, вони не повинні надаватися», – говорить заступник гендиректора КП «Кременчукводоканал» Олександр Пісковий. На підприємстві вже декілька років застосовують сумнозвісний «Бар’єр», за допомоги якого перекривають каналізаційні труби, що виходять з квартири боржника. Чому не водопровідні, адже це було б більш гігієнічно? «Технологічно перекрити каналізаційні труби діаметром 100 мм значно простіше, ніж тонкі водопровідні», – пояснив представник підприємства. Цього року за допомоги «Бар’єра» в Кременчуці відключили 51 квартиру.
Такий спосіб «вибивання» боргів досить ефективний, але і він не завжди діє. Мешканець, позбавлений можливості зливати нечистоти у каналізаційну систему, виливає їх за вікно і його проблеми стають проблемами всіх сусідів, які змушені дихати цими пахощами. Тривалий час міська санстанція намагалася протистояти цій волаючій антисанітарії, забороняючи водоканалу діяти подібними методами, але у комунального підприємства своя правда – мільйонні борги населення, котрі треба якимось чином повертати.
Як «вибивають» борги у Кременчуці?
Способів «вибивання» комунальних боргів безліч, але жоден з них не є ефективним на 100%. Комунальники вивішують списки боржників на під’їздах, утім, ці папірці довго не «живуть» – їх зривають самі ж мешканці. В абонентських відділах керуючих компаній неплатникам не видають довідки про склад сім’ї та реєстрацію, інколи погрожують судовими позовами – на деяких боржників це впливає, але якщо грошей дійсно немає, то погроза проблеми не вирішує.
За словами директора ТОВ «Житлорембудсервіс» Олександра Бондаренка, підприємство для «вибивання» боргів, окрім звернень до суду, використовує послуги колекторської компанії у рамках чинного законодавства.
Заступник директора ТОВ «Добробит» Людмила Чех вважає, що найбільш ефективний шлях погашення заборгованості – укладання договору реструктуризації боргу.
— Ми створили комісію й уважно вивчаємо ситуацію по кожному боржнику. Перш за все, пропонуємо реструктурувати заборгованість, при цьому йдемо на поступки і погоджуємося на 5-10% одноразового погашення боргу, а потім – рівними частинами упродовж певного терміну. Інколи, якщо мешканець має на це право, допомагаємо оформити житлові субсидії, – говорить Людмила Чех.
Борги наші тяжкі. Боротьбу з неплатниками за комунальні послуги посилили
Не платиш за житло – станеш безхатченком
У Парламенті нещодавно було зареєстровано законопроект «Про захист прав кредиторів і споживачів банківських послуг». Депутати його поки що вивчають, але вже встигли охрестити законом «Про збільшення безпритульних».
Отже, законопроектом пропонується:
Перше. Дати банкам право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим особам для укладання договорів про передачу права вимоги за простроченими кредитними договорами. Інакше кажучи, пропонується безперешкодно передавати особисту інформацію громадян колекторам і таким чином фактично узаконити колекторне свавілля в іпотечній сфері.
Друге. Надати банкам право передбачати у договорі можливість односторонньої зміни (збільшення) розміру відсотків за іпотекою.
Третє. Поширити на пересічних громадян (зараз лише громадяни-підприємці) кримінальну відповідальність за надання неправдивої інформації банкам для отримання кредиту. Тобто подання недостовірної інформації в довідці про доходи вважатиметься кримінальним злочином.
Четверте. Спростити процедуру виселення громадян із житла шляхом введення практики позасудового стягнення на житло за договором іпотеки лише на підставі угоди. Тобто людей зможуть виселяти з їхнього житла без рішення суду, на підставі виконавчого припису нотаріуса.
П’яте. Дозволити безцеремонне виселення громадян з їхніх помешкань разом із малолітніми дітьми. Пропонується внести зміни до ст. 17 «Право дитини на майно» Закону «Про охорону дитинства», до ст. 12 «Захист прав та інтересів дітей при здійсненні операцій із житловими приміщеннями» Закону «Про засади соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», до ст. 177 «Управління майном дитини» Сімейного кодексу України, метою яких є скасування норми про необхідність отримання дозволів органів опіки й піклування на укладення договорів іпотеки. Тобто пропонується позбавити дітей єдиного механізму, що гарантує захист їхніх прав на житло.
За словами деяких експертів, якщо цей законопроект буде ухвалено, то українська іпотека перетвориться на «фабрику безхатченків».
| Полтавщина | Фінанси
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
