Майдан кличе?

Ухвалення нового Житлового кодексу може спровокувати масову хвилю протестів. «Майдан-2» завершився частковою перемогою підприємців. Чи буде «Майдан-3»? З огляду на заплановані до ухвалення проекти Трудового, Житлового кодексів та пенсійну реформу, акції протестів громадян можуть стати перманентними. Особливе місце серед цих законопроектів посідає Житловий кодекс, адже він зачіпає інтереси всіх українців.
Ще 1 грудня стало відомо, що ухвалення Житлового кодексу, яке спершу було заплановано на грудень 2010 р., перенесли на січень-лютий 2011 р. Про це заявив спікер Верховної Ради Володимир Литвин. На заваді стали баталії навколо Податкового кодексу та побоювання, що черговий непопулярний законопроект може розпалити багаття народного невдоволення. Окрім того, законопроект вирішили попередньо обговорити з народом, щоб виправити найбільш непопулярні речі.
Нагадаємо, що Житловий кодекс у першому читанні був підтриманий депутатами Верховної Ради восени минулого року. Експерти побачили у законопроекті чимало недоліків та загроз, які можуть ускладнити життя українцям, якщо документ буде ухвалений саме у такому вигляді. Водночас новий Житловий кодекс украй необхідний, бо Україна все ще користується документом, який був прийнятий у 80-х рр. минулого сторіччя за часів існування Радянського Союзу. Він дуже далекий від Конституції та законів України та не відповідає реаліям життя.

Пеня повертається
Новий Житловий кодекс відроджує практику нарахування пені за прострочені платежі за комунальні послуги. До речі, це одна з основних вимог Міжнародного валютного фонду при наданні кредитів. Пеня у розмірі 0,01% за один день прострочення нараховувалася в Україні до 1996 р., коли Парламент призупинив її стягнення у зв’язку з затримкою виплати зарплат. У новому законопроекті пеню пропонують збільшити в 10 разів – до 0,1% за кожен прострочений день, при цьому загальна сума штрафу може зростати до безкінечності. Для порівняння: за старими правилами, пеня не могла бути більшою, ніж сума заборгованості.
Чиновники Міністерства ЖКГ вважають, що штрафи дисциплінуватимуть платників і водночас не зашкодять інтересам більшості. В Україні 90% мешканців розраховуються за комунпослуги своєчасно. А для малозабезпечених верств населення розроблена програма житлових субсидій.

Штрафи будуть і без кодексу
Міністр ЖКГ Юрій Хіврич у питаннях пені перестрахувався. Його відомство зареєструвало у Парламенті законопроект, який дублює це положення Житлового кодексу. Тож пеня з’явиться, навіть якщо новий Житловий кодекс не буде затверджений. Окрім пені, у законопроекті міністерства передбачаються інші засоби «стимулювання» своєчасних розрахунків за комунпослуги: відключення від води, каналізації, світла, газу, примусовий опис з подальшим продажем майна мешканців і навіть самої квартири. Втім відключення споживачів від каналізації у Кременчуці практикується вже давно і без відповідного закону. Можна спрогнозувати, що з його ухваленням ця практика набере більшого масштабу.

Виселять за 24 години!
За проектом Житлового кодексу, виселяти мешканців зі старого житлового фонду стане простіше. Так, згідно з чинним Законом «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», відселення мешканців може здійснюватися лише за згоди власників або орендарів житла. Натомість має надаватися рівноцінна за площею або збільшена до 50% квартира у тому ж кварталі (мікрорайоні). У новому Житловому кодексі запропоновано норму, котра визначає, що мешканців таких будинків можна переселяти у будь-який район міста, а якщо власник відмовиться, його квартиру викуплять примусово. При цьому вживається термін «компенсація», тобто йдеться не про повне відшкодування ринкової вартості квартири. Для оцінки житла пропонують користуватися послугами ліцензійних «незалежних експертів», які зазвичай встановлюють його вартість за порівняльним методом, не беручи до уваги, що у договорах купівлі-продажу вартість житла дуже часто спеціально занижується.
За умови, що згода власників житла на відселення не потрібна, експерти прогнозують, що першими під знесення підуть старі будинки на найбільш привабливих земельних ділянках.
Окрім того, виселяти без згоди упродовж місяця зможуть і тих, хто несвоєчасно виплачує іпотечний кредит. Ст. 129 проекту Житлового кодексу передбачає таку можливість для банків.

Кожному будинку – по ОСББ
Якщо пеня і загроза примусового виселення зачепить не всіх, то сюрприз у вигляді ОСББ торкнеться кожного. В Україні очікується нова форма колективізації громадян. У проекті нового Житлового кодексу передбачається, що упродовж року після набрання ним чинності (за іншою пропозицією – до 2015 р.) у кожному багатоквартирному будинку має бути створено об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), житловий кооператив або спілку власників житла. При цьому якщо мешканці цього не зроблять, за них це виконають органи місцевого самоврядування.
Держава намагається позбутися «головного болю», пов’язаного з утриманням житлового фонду, фактично визнавши банкрутство існуючої системи державної підтримки житлово-комунальної сфери. Всі проблеми відтепер будуть перекладені на плечі самих мешканців. Адже жодного капремонту будинків перед їх передачею ОСББ проводитися не буде – де ж державі взяти стільки грошей? Ремонтувати й обслуговувати будинки громадянам доведеться за власний рахунок, а це нове і дуже суттєве підвищення квартирної плати.
Якщо ви заборгували за комунпослуги 500 грн і розраховуєтесь через півроку, то вам доведеться сплатити вже не 500, а 591 грн з урахуванням пені (500 грн х 0,1% х 182 дні : 100% = 91 грн).

Кредитам – зась
Всі розмови політиків про те, що ОСББ зможуть брати пільгові кредити у банках на проведення капремонтів, не мають жодного підґрунтя, – говорять експерти. Жодний банк, згідно з законом, не надасть кредит неприбутковій організації, якою є ОСББ.

Уперед, до феодалізму
— Найбільша небезпека нового Житлового кодексу полягає не в поверненні пені, – вважає відомий в Україні адвокат Тетяна Монтян. – А в тому, що всіх громадян намагаються зробити «кріпаками» так званих виконавців послуг з управління житлом. У проекті визначено, що ці організації мають «відповідати спеціальним кваліфікаційним вимогам, встановленим Кабміном України». Зрозуміло, що звичайне ОСББ таким вимогам відповідати не буде і тому буде змушене обрати для себе «управителя». Тим, хто не схоче шукати собі «хазяїна-феодала», у примусовому порядку також допоможуть органи місцевого самоврядування.
Адвокат прогнозує, що за таких правил вся країна буде поділена на «зони впливу» зацікавлених фінансових груп, які будуть залучати до виконання робіт з безпосереднього обслуговування будинків у порядку субпідряду ті ж організації, що займаються цим і зараз, залишаючи собі «феодальну ренту».

Думки експертів
Михайло Гаєвський, експерт з питань ЖКГ:
— Новий Житловий кодекс надає дуже широкий діапазон дій для фальсифікації комунальних боргів. А потім можна залишитись і без квартири.

Віталій Кулик, директор Центру вивчення проблем громадянського суспільства:
— Спочатку потрібна реформа самого ЖКГ, зокрема підвищення відповідальності за якість послуг. Потім необхідно надати більш широкі можливості органам місцевого самоврядування. А вже після цього можна проводити широке громадське обговорення проекту Житлового кодексу і, враховуючи всі позиції, приймати його.

Євгеній Царьков, народний депутат (КПУ):
— У проекті Житлового кодексу прописані лише права монополістів у комунальній галузі. Він захищає інтереси банків, забудовників та великих корпорацій. Потрібен державний контроль над обленерго, облгазами та облводоканалами. Вони не спрямовують кошти на модернізацію, тарифи зростають, а прибутки йдуть в офшори.

Володимир Рибак, народний депутат (ПР):
— Ухвалення Житлового кодексу дозволить втілити в життя програму реконструкції старого житла. Законопроект передбачає, що рішення про знесення будинку приймається більшістю мешканців на загальних зборах. Переселяти будуть лише після надання нового житла. Також мешканці будуть мати право на отримання грошової компенсації, розмір якої встановить Кабмін. Відселити тих, хто не хоче, можна буде лише через суд.

Думки кременчужан
Любов Василівна:
— Мене турбує можливість повернення пені. При цьому ні якість житлово-комунальних послуг, ні причини заборгованості нікого не будуть турбувати. До того ж, якщо затримують зарплату, її збільшення не передбачено.

Владислав Петрович:
— Пеня, можливо, і потрібна. Але відповідальність за невиконання договірних зобов’язань повинна бути взаємною. Має бути простий механізм зниження тарифів за неякісні послуги або надання їх не у повному обсязі.

Раїса Миколаївна:
— Я проти того, щоб повертали пеню. Пенсії отримуємо 17-го, а платити за квартиру потрібно до 10-го. Отже, виходить, що доведеться ще й пеню сплачувати?

Володимир Олексійович:
— Проблема в тому, що комунальні послуги у нас – за ринковими світовими цінами, а зарплата в Україні – найнижча в Європі. Це колись призведе до соціального вибуху.

Логін:
Пароль:
запам'ятати