Напередодні виборів кожен з кандидатів на якусь посаду вважає своїм обов’язком розбити останню свинку-скарбничку та організувати гучну піар-кампанію. Зазвичай для реалізації цього плану потрібні додаткові людські ресурси, на роботу яких йде частина накопичених чесною працею коштів. І під час виборчої кампанії кожен, хто хоче заробити, прагне стати якнайближче до годівнички. Смугасті, жовті, сині та білі агітаційні намети вже стали органічним атрибутом вулиць Кременчука, на які пересічний громадянин навіть не звертає уваги. Звичним жестом простягає руку для того, щоб взяти газету або листівку, яку ніколи в житті не читатиме, але вірить, що цим допомагає змерзлій панянці-агітаторці. На виборах може заробити практично кожен, хто бажає. Але величина заробітку буде залежати від спритності шукача легкої наживи, швидкості та наближеності до тіла керівника виборчого штабу. Цього разу, як впевнилися на власні очі, улюблена гра українців – вибори, проходить дещо скромніше, ніж у попередні. Якщо раніше суми заробітків промовлялися вголос і люди пишалися тим кушем, який примудрилися вхопити, то цьогорічний розмір «грошового заохочення» на виборах – таємниця під сімома замками, яку розкривають лише посвяченим. Але чутки ходять… Подарунки від мера всіх киян – така перспектива, як кажуть, очікує на 25 тис. кременчужан уже найближчим часом. Кожен подаруночок – недешевий, $10. Уявіть лише, як любить Кременчук Черновецький, що не пошкодував для нас 250 тис. баксів.
Солодкі спогади минулого
На минулих парламентських виборах у 2007 р. заробітки були вищими, ніж обіцяють вибори-2010. Так, агітатори, які розповсюджували агітлітературу та працювали у наметах, отримували близько 100 грн на день, прапороносці на демонстраціях – 20 грн за годину, «політичні туристи», які брали участь у масових акціях по Україні – до 250 грн на добу, спостерігачі – від 100 грн на день. Більшим був заробіток у членів виборчих комісій, вони могли отримувати й по 400 грн на день, секретар – 500 грн. Зарплата голови комісії коливалася від 500 до 1,5 тис. грн на день.
Ієрархія агітаторів
Найдешевша послуга у виборчому штабі – агітатор на дому. Якщо про керівну посаду у штабі або серед спостерігачів сьогодні можна навіть не мріяти, то таких «домовиків» треба і треба. Щоправда, плата за їх послуги смішна – 1 грн за один підпис.
Краще заробляють мешканці «наметових містечок». За зміну, яка зазвичай триває 6 годин, можна отримати в середньому 90 грн. Щоправда, задоволення від такої роботи посереднє – за будь-якої погоди вислуховувати обурення перехожих. Рятує лише думка, що тим, хто ходить по квартирах, ще гірше.
У привілейованому становищі – члени виборчих комітетів. Ні тобі під дощем мокнути, ні до чужих осель вдиратися. Та й грошенят і держава підкине, ще й колеги-партійці заплатять. Кажуть, у поточному році, у зв’язку з обмеженим бюджетом, зарплата членів виборчкомів зменшиться вдвічі, порівняно з найменшим їх заробітком на попередніх виборах, але наразі й 100 грн – гроші.
Грати на почуттях – неетично
У політичній боротьбі кандидати можуть дозволити собі все – поливати опонентів брудом, підкупати свідків, навіть робити ті речі, яку суперечать чинному законодавству. Але, мабуть, не варто переступати закони духовні. За це, як відомо, доведеться сплатити двічі. До рук кореспондента «КП» потрапила листівка одного з політиків. На одній стороні – образ Богоматері, на іншій – агітація за політичну силу. І все це вінчає помітний напис – «Освячено». Варто звернути увагу на те, що, ким освячений цей витвір поліграфічного мистецтва, не зазначено.
— Церква не повинна займатися подібними речами як за законом, так і за правилами моралі. Це спекуляція на людських почуттях. Жодна церква не могла освятити передвиборну агітацію. Звісно, політик міг звернутися до когось, умовити провести освячення, але ж ніхто не забажав підписати це своїм іменем, – пояснює священик Свято-Миколаївського собору отець Юрій.
