На вході до будинку культури білицька молодь роздавала презервативи та просвітницьку літературу, присвячену боротьбі з наркоманією, яку надав благодійний фонд «Знати, щоб жити». Зал був переповнений гладачами.
Представник Полтавського благодійного фонду «Громадське здоров’я» закликав присутніх пройти експрес-тест на ВІЛ/СНІД. Цього року стався своєрідний рекорд: пройшли тест 40 чоловік. Зазвичай бажаючих в десять разів менше. Приємно відзначити, що у жодного з них ВІЛ не виявлено. Далі за традицією на проекторі було показано фільм, присвячений проблемам ВІЛ-інфікованих, його надав Юрій Вусань.
— Наступного року цей фестиваль ми проведемо влітку, ще масштабніше, десь у живописному місці, — зауважив у своєму виступі начальник відділу культури та туризму Кобеляцької РДА Володимир Проскура. — Я обіцяю допомогти у фінансовому плані. Біличани роблять добру справу, вони молодці.
Наступним етапом заходу була рок-програма. Під шалені оплески та овації на сцені виконували сольні пісні Ігор Ткаченко, лідер гурту «Стартер» Руслан з Полтави та Андрій Федоренко з Кобеляк. Не менш активно аплодували рок-гуртам з Полтави: «GreenSteel», «Свобода», «Glowmen» та «БеZНиХ»; з Комсомольська — «Igelkott» і з Кременчука — «PROспект» .
Окремо варто сказати про щорічних гостей фестивалю, кобеляцький гурт «CryСвіту», завдяки якому, на думку автора, цей фест набув з роками такої популярності. Під час свого виступу учасники «CryСвіту» дали можливість показати себе зовсім молодому кобеляцькому гурту «TRAKTAT», який теж неабияк сподобався глядачам.
Провів захід енергійний ведучий Ярослав Гузченко (соліст гурту «CryСвіту»). Мало кому з глядачів було відомо, що усміхнений Ярослав був хворий на ангіну і, не зважаючи на високу температуру, не відмовився брати участь у фестивалі.
Організаторами фесту «Рок проти СНІДу» були білицькі екс-рок-музиканти Микола «Басмен» та Ігор «Драмер».
— Я дуже задоволений, — підсумовує проведений фестиваль Ігор. — У таких масштабах та з такою гарною апаратурою у нас ще захід не проходив. Хочемо подякувати АФ «Добробут» та білицьким приватним підприємцям за фінансову підтримку для оренди апаратури.
Проте не обійшлося і без негараздів. Захід закінчився, глядачі розійшлися і залишили по собі чимало бруду. Наступного дня Ігорю, Миколі та Євгену довелося прибирати купи сміття. Тож, якщо не зважати на виховання глядачів, фестиваль сміливо можна назвати ідеальним.
