Ікона Святого Миколая роботи невідомого художника першої половини XVIII століття потрапила до збірки Полтавського художнього музею ще в 1971 році. За висновками реставраторів, вона мала незадовільний стан і не підлягала відновленню. Лише в 2009 році у Харківській філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України реставратори розпочали дослідницьку діяльність і спробували реконструювати чудотворну ікону. Але в первісному вигляді її неможливо було відтворити, тому фахівці відновили фарбовий шар, дошку, зробили все можливе, щоб зберегти цей цінний експонат, показати людям копію-реконструкцію. Працювали над відновленням ікони майже два роки три художники Володимир Болотін, Тамара Єременко, Артем Погрібний.
— Символічно, що саме сьогодні, в цей світлий день, відбувається така важлива подія — презентація ікони Святого Миколая, — підкреслила секретар Полтавської міської ради Оксана Деркач. — Полтавці отримають задоволення від перегляду святої реліквії Полтавщини. І цей захід стане початком низки свят, ранків, які відбуватимуться майже місяць.
Освятив ікону і благословив усіх присутніх у Галереї мистецтв архієпископ Полтавський і Миргородський Филип. Він відмітив, що це велика подія у православному житті Полтавщини.
— Ми повертаємо з небуття шановану ікону Святителя Миколая, яка знаходилася у Диканьці. У цьому храмі особлива атмосфера, і туди тягнеться багато людей із радістю, горем, із майбутнім сподіванням народити дитину, — зазначив архієпископ Филип. — Чудотворна ікона Святителя Миколая тепер знаходитиметься у цьому музеї, і кожна людина зможе з молитвою звернутися до неї.
Те, що реконструкція має таку ж духовну цінність, як і оригінал ікони, підтвердив і настоятель Свято-Успенського кафедрального собору протоієрей Миколай Храпач:
— Люди, приходячи до неї, відкривають свої серця, моляться не до письма, а до Святителя Миколая, який написаний на цій іконі. Ікона — це Євангеліє у фарбах, що дає нашому розуму можливість уявити перед собою одного з головних діячів церкви, прирівняного до лику святих. Тому цінність її залежить найперше від нашого молитовного стану, з яким ми звертаємося до ікони. Копія може викликати той стан, коли ми щиро і сердечно звертатимемося до святого.
Працівники Харківської філії реставраційного центру обрали певний шлях. Вони взяли дошку того самого розміру й за технологіями XVIII століття відтворили ікону. Завдяки зусиллям фахівців, святиня отримала такий вигляд, який мала спочатку.
— Реставратори використовували надзвичайно дорогі матеріали, — розповідає директор Полтавського художнього музею Ольга Курчакова. — Це сусальне золото та інші матеріали, що були на оригіналі. Розробка робіт із реставрації харківськими науковцями проводилася безкоштовно. А за саму реконструкцію заплачено 10 тисяч гривень. Це відсотків 30 чи 40 реальної вартості цих робіт — відшкодували лише збитки за матеріали. Адже з музеями та державними установами Харківська філія співпрацює на благодійних засадах, за що ми їм дуже вдячні.
Ікона Святителя Миколая має надзвичайну історичну та культурну цінність. Для її реконструкції проведена значна науково-дослідницька робота, адже оригінал зберіг лише 15 відсотків фарбового шару, та й сама дошка була в жахливому стані.
— Реконструкція зроблена на основі досліджень, — пояснила Ольга Курчакова. — Якщо подивитися на мірту (головний убір), то на ній можна побачити досить умовний орнамент. Саме такий був типовим для іконопису того часу. На одязі залишилися орнаменти, на основі яких і відтворено інші його частини.
В експозиції ікона залишиться до 19 січня 2011 року, тому що велика кількість відвідувачів стане для неї надзвичайним стресом. Адже ми знаємо, що кожний витвір мистецтва — це жива істота, яка дуже негативно реагує на зовнішній вплив. Тому наглядатимемо за станом ікони. Не виключено, що після цього її знову доведеться повертати реставраторам.
Презентація ікони Святого Миколая стала подією для всього міста. Тепер кожен зможе прийти протягом місяця до Галереї мистецтв, щоб побачити святиню. Молитва біля чудо-творної ікони допоможе людям стати чистішими, збагатитися духовно.
— Сьогодні започаткована чудова традиція: щороку з 19 грудня — дня Святого Миколая — і до 19 січня — свята Водохрещі — виставлятиметься ця ікона, — зазначив начальник відділу туризму та культурної спадщини управління культури міськвиконкому Віталій Павлов. — Із мистецтвознавчих і охоронних причин пам’ятка сакрального мистецтва — ікона Миколи Чудотворця — потребує особливих умов зберігання, тому й виставлятиметься лише в цей період для всіх бажаючих. Ми дуже пишаємося, що в нас у Полтаві є такі сакральні пам’ятки загальноукраїнського масштабу, як ікона Скорботної Богоматері Уповання всіх кінців Землі (у Хресто-Воздвиженському монастирі), Горбанівська ікона Божої Матері з Передвічним Немовлям на руках та ікона Святого Миколая Чудотворця, яка знаходиться тепер у Полтавському художньому музеї.
