— Основні види травм – це перелами та забиття, вивихи. Тяжких випадків небагато. З усіх пацієнтів, які звернулись останніми днями до травмпункту, госпіталізовано менше 10-ти осіб, – розповідає головний лікар Третьої лікарні Вадим Українець.
До речі, медики кажуть, що нарікати на саму лише ожеледицю не варто. Громадяни напідпитку та дами на високих підборах вносять деякий відсоток у статистику травмованих.
Але з цим не погодяться багато кременчужан, які в понеділок, 20 грудня, на тверезу голову й у зручних чоботях намагалися дістатися роботи. У багатьох районах доріжки були не посипані, причому не лише у внутрішніх квартальних переходах, а навіть на центральних вулицях.
У мерії на такі звинувачення – свої пояснення: мовляв, недоліки є, але загалом зі стихією впоралися. Труднощі першої ожеледиці в тому, що упродовж 3-х днів дороги то підмерзали, то розтавали, і всі зусилля комунальників сходили нанівець.
Як повідомила прес-служба міськвиконкому, у неділю, 19 грудня, техніка КАТП цілодобово працювала на дорогах та висипала понад 140 тонн піщано-соляної суміші. У керуючих компаніях відзвітували, що зі слизькими дорогами борються за допомоги гранвідсіву.
У битві двірників і комунальників з ожеледицею поки що нічийний рахунок.
Мої чоботи – не лижі
«КП» пішла у народ за порадами, як встояти на ногах під час ожеледиці. Почули багато цікавих варіантів.
Порада 1. Натерти наждачним папером підошви і підбори взуття. Такого натирання вистачить на тиждень.
Порада 2. Наклеїти на підошви лейкопластир, рекомендовано – хрест-навхрест. Проте міняти лейкопластир доведеться щодня. Можна наклеїти й сукно, шматочки зі старих валянок чи навіть… грубу основу від звичайної губки для миття посуду.
Порада 3. Натерти підошви взуття розрізаною сирою картоплиною.
Порада 4. Намазати підошви клеєм, а потім насипати пісок. Залишити, як мінімум, на півдоби, аби підошви просохли.
А взуттьовики – проти
Майстри з ремонту взуття є противниками будь-яких експериментів із зимовим взуттям. Спеціалісти кажуть, що господарчий клей, нанесений на підошви, робиться жорстким і лопається, тож варто користуватися спеціальним. «Наждачка» забивається і робиться слизькою. А от спеціальний пластир на підошви можна наклеїти й у майстерні. Проте чоботарі радять: краще зробити профілактику взуття – набити на підошви ребристу гуму. Єдиний народний метод, котрий вони схвалюють – резинки із шипами, які іноді одягають на черевики бабусі. А найслизькішою називають підошву з пластикату, який нагадує пластмасу, та поліуретану.
У травмпункті доводиться платити
Дорога до травмпункту довжиною у 4 години, вартість медичної допомоги – до 70 грн. Про це розповіла одна з перших жертв цьогорічної ожеледиці кременчужанка Олена. Жінка невдоволена тим, що за слизькі дороги доводиться розплачуватися власним гаманцем і здоров’ям. Журналісти «КП» звернулися до головлікаря Третьої лікарні Вадима Українця з питанням про оплату медичних послуг.
— Що робити, якщо пацієнт не може або принципово не хоче платити у травмпункті за медикаменти, гіпс, знеболювальне?
— Знеболювальне не передбачене для амбулаторних хворих взагалі. Якщо пацієнт не має коштів, щоб купити рентген-плівку, гіпс чи якісь медикаменти, це вирішується індивідуально. Громадянин має право звернутися до чергового лікаря, якщо нещасний випадок трапився вночі, або до головного лікаря чи начмеда, якщо вдень.
— Тобто на місці, у травмпункті, це питання вирішити не можна?
— Якщо людина потребує термінової допомоги, це буде зроблено. Все залежить від ситуації. Коли у пацієнта забиття м’яких тканин і бажано накласти гіпс, але немає коштів, то лікар порадить підтримуючу пов’язку. На жаль, фінансування закладів медицини не змінилось. У травмпункті є запас медикаментів для ургентної допомоги, коли є загроза життю людини або потенційний ризик інвалідності. Запас медикаментів у лікаря обмежений, його використовуємо для ургентної допомоги та малозабезпечених пацієнтів.
