«Загадка» українського парламентаризму

Як ви пам’ятаєте, редакційна минулого номера «ЕХО» була присвячена скандалу в німецькому аеропорту за участю українських посадовців. Чиновники нажерлися горілки чи віскі, і їх не пускали до літака. Не встигла стертися з пам’яті ця подія, як вітчизняні можновладці підкинули у ЗМІ чергову неприємну новину. Цього разу вони «відзначились» прямо в стінах Верховної Ради. Депутати-«регіонали» із завзяттям, достойним кращого застосування, добряче відлупцювали «бютівців». Учергове все це неподобство було вчинене на благо українського народу. І вчергове (сумнівів у цьому немає) хуліганам від влади все зійде з рук. Хоча Генеральна прокуратура і надуває демонстративно щоки, і грозиться провести якесь розслідування, та швидше розтануть льодовики в Гренландії, аніж будуть покарані «бійці» з Партії регіонів. Вони ж при владі — їх чіпати не можна.
До речі, ви пригадуєте, коли в останній раз українські парламентарі будь-якого кольору згадували про зняття із себе, коханих, депутатської недоторканості? Правильно, це було під час агітації перед виборами до Верховної Ради України. Знову про цю обіцянку-цяцянку, швидше за все,згадають аж у 2012 році, коли, найімовірніше, відбудуться чергові вибори до парламенту. А потім, як завжди, майже нічого із обіцяного не виконають.
Ось десь тут і криється головна загадка українського парламентаризму вкупі із українським же світосприйняттям та моральними цінностями. Особисто мене поведінка нардепів зовсім не дивує. Давно і не мною, а розумнішим чоловіком, було сказано: «Влада розбещує, абсолютна влада — розбещує абсолютно». Ось уявіть себе на місці народного депутата чи високопоставленого чиновника. Ще з десяток-два років тому Ви були звичайним швецем, жнецем, надудігравцем або шапкоскидачем. І раптом біля Вас пробігла конячка Фортуни і, скочивши на неї, Ви отримали мільйони, свічні та металургійні заводики, владу і можливість порушувати Конституцію, інші більш чи менш важливі закони та не бути за це покараним. У будь-кого від такого «щастя» дах зірве. Так що поведінка вітчизняної «еліти» є якраз не загадковою, а цілком прогнозованою і зрозумілою. Вони ж не англійські лорди, вони із народу вийшли...
А ось український народ є субстанцією загадковою. Бачачи все оце неподобство, українці вперто продовжують вибирати собі таку владу. Чому? Можливо, правильно сказав Поет: «Мы все глядим в Наполеоны, двуногих тварей миллионы». Напевне, теж хочеться мати мільйони, бити пики та вчиняти різні неподобства. «Наполеонами» більшість із нас так і не стануть. Так хоч думкою про це збагатіємо.

Логін:
Пароль:
запам'ятати