Андрій Данилко: «Мене всі уявляють старшим, більшим, вульгарнішим»

З кого ж починати рубрику «Шоу-біз» у новому форматі, як не з земляка Андрія Данилка.
Він пройде по вулиці, а ви навіть не зрозумієте, що поряд — зірка. Та варто Андрію Данилку причепити накладні груди і підвести губки, — словом, перетворитися на співачку Вєрку Сердючку, як прихильники готові засипати його квітами.
1976 рік. Сім’я Данилків жила бідно. У маленькій кімнатці в бараку без зручностей. Пізніше Андрій перебереться в столицю України. Його мати вийде заміж і теж покине Полтаву.
1979–1989 роки. Сім’я жила настільки бідно, що перед випускним однокласники скинулися і купили Андрію кросівки і сорочку. А ось що розповіла Людмила Заєць, директор школи 27 в Полтаві, де вчилася зірка: «Андрій був скромним хлопчиком. Ніколи б не сказала, що сором’язливий школяр і Вєрка Сердючка — одна особа. У класі не виділявся, навіть ховався за спини, щоб його не помічали. Вчився середньо. Зате наша шкільна команда КВК, капітаном якої був Данилко, завжди займала перші місця. Років з десяти Андрій грав в шкільному театрі».
1990 рік. Після закінчення школи Андрій складає іспити в музичне училище. І не проходить — екзаменатори вирішують, що він… не створений для сцени. Випускник йде штурмувати педінститут, але отримує «двійку» по українській літературі. Зневірившись, Андрій йде в ПТУ і вчиться на касира-продавця. У магазині майбутня зірка вибиває чеки… два дні: не може бачити, як колеги крадуть. Збирається їхати поступати в Харківський театральний, але спізнюється на потяг. І знову йде в музучилище. Там Данилка вже знають в обличчя і з порогу говорять: «До побачення». Підтримували його тільки сестра і мама.
1995 рік. Андрій поступає в естрадно-циркове училище, але вчиться лише півтора роки — вища освіта так Данилку і не далася.
Весна 1997 року. Популярність на Вєрку Сердючку звалилася, коли вона виступила в передачі «СВ‑шоу». До «купе» галасливої провідниці і її вічної супутниці Гєлі заглядали поп-зірки. Сердючка називала ці програми «Бесідами ні про що».
— Андрій прекрасний, професійний артист, — говорить герой однієї з передач Борис Моїсеєв. — Познайомившись з ним, я був захоплений його доброзичливістю, скромністю і відсутністю заздрості. Данилко чудово імпровізує і не лізе на перший план.
Весна 2003 року. Виходить диск Сердючки «Ха-ра-шо!» — четвертий по рахунку і перший по-справжньому успішний. «Альбом був записаний в рекордний термін — за два тижні, — говорить продюсер «Ха-ра-шо» Юрій Никітін. — Я не зустрічав працелюбнішої людини, ніж Данилко».
— На початку кар’єри я і не думав писати пісні, — розповідає Данилко. — Якось після концерту до мене підійшла дівчина і попросила скласти пісню про абрикосу. Я здивувався: чому про абрикосу. Але пішов і склав. З тих пір пісні почали литися з мене річкою.
1 січня 2004 року. Проню Прокопівну з мюзиклу «За двома зайцями», показаного на «Першому каналі» в перший день нового року, Андрій репетирував… 20 років! Він грав цю роль ще в спектаклі шкільного театру мініатюр «Компот».
— Із самого початку сценарій «За двома зайцями» писався під Данилка, — розповів режисер фільму Максим Папірник. — Ми працюємо і дружимо п’ять років. У Андрія непростий характер, він дуже вимогливий. У все вникає — в ескізи декорацій, постановку світла. Приїжджає на майданчик, бере сценарій, читає і говорить: «Так! Мені це не подобається. Зараз все переробимо, і буде добре». Йому необхідно, щоб смішне народжувалося прямо на очах. А в проміжках між гастролями і зйомками він часто буває невеселим.
Січень 2004 року. Одразу після новорічних свят Андрій відправився на гастролі по Америці. «Сердючка виступала в невеликому залі тисячі на дві місць в 20 хвилинах їзди від Чикаго, — поділилася враженнями Наталія Тишко, мешканка Чикаго, що побувала на концерті 11 січня. — Російські артисти рідко орендують зали в самому місті — дуже дорого. Квитки коштували від 35 до 100 доларів. Зал повністю був забитий емігрантами, в основному українцями. Початок концерту затримався на 45 хвилин із-за місцевих освітлювачів. Сердючка жартувала на теми американського побуту, співала нові пісні з новорічних фільмів, часто міняла блискучі сукні і головні убори з пір’я. Після концерту багато глядачів потягнулися до Сердючки за автографом, а в подяку дарили квіти і м’які іграшки».

З перших вуст
— Я можу спокійно гуляти по місту, — говорить Данилко, — і ніхто не кидається брати у мене автограф. Навіть після концерту: глядачі чекають Вєрку Сердючку, а мене не впізнають. Один раз жінка, «не дочекавшись», вирішила сфотографуватися з моїм продюсером. Підійшла і говорить мені: «Хлопчик, натисни на кнопочку». Мене всі представляють старшим, більшим, вульгарнішим.
Образ Вєрки Сердючки народився у Андрія ще в шкільні роки. Він пообіцяв подружці-відмінниці Ганні Сердюк, що прославить її прізвище на всю країну. Так і трапилося, тільки замість серйозного прізвища Андрій узяв її веселе прізвисько. На початку кар’єри Данилко на концертах викликав на сцену Ганну, щоб глядачі переконалися, що Вєрка і прототип зовсім несхожі. З Ганною Андрій передзвонюється до цих пір.

Анекдот
Верка Сердючка надела настолько короткую юбку, что стало немного видно Андрея Данилка.

Сердючка сказала...
Без бокала нет вокала
Все люди, как люди, одна я все хорошею
Мама, когда вы молчите — вас приятно слушать
Я жабой не родилась, но похожа
Сейчас мужики — одно б/у
Новый год не начался, а мама уже хорошая
Хочу чаю, аж скучаю
Я вошла в кураж: сейчас звезда всем тут будет творить чудеса.

Логін:
Пароль:
запам'ятати