Із обраних дванадцяти депутатів на сесію прибули десять. Як і попередив сільський голова, бюджетне питання вони обговорили швидко, а в «Різному» мова пішла про молоко, собак та плату за воду. Для початку Олександр Вусатий озвучив контрольні цифри лучанського бюджету. Він, із врахуванням різних дотацій, становитиме 302 тисячі гривень. Найбільша питома вага його дохідної частини — це плата за землю. Від неї планують отримати 152 тисячі. Зараз в Лучках найбільшим орендарем місцевих сільськогосподарських угідь є товариство «Добробут». І саме від добросовісності керівників цього підприємства залежить наповненість лучанського бюджету.
З цього приводу під час сесії навіть невеличка дискусія виникла. Олександр Вусатий запевнив: «У «Добробуті люди порядні. Вони заплатять. А як у них більше землі стало, то й більше заплатять. І на соціальний розвиток дадуть». Але далеко не всі розділяли оптимізм сільського голови. З місць залунали репліки: «Ага, заплатять. Аби хоч менше платити не стали».
А депутат Анатолій Поплавський запитав і водночас запропонував: «Це ж вони податки із плати за оренду самі за нас платять. І гроші йдуть у чужий бюджет. А нехай краще нам за пай доплачують і ми податки в сільраді платитимемо. Так же можна зробити?». Чи можна, чи ні так робити — ніхто не знав і відповіді депутату не надав. А присутні почали діймати сільського голову питаннями про долю вуличного освітлення в селі.
— Павлович, коли у нас хоч одна вулиця засвітиться? Он у Морози в’їжджаєш, то як у Києві світиться.
— Вуличне освітлення — це дуже дорого. У нас немає грошей. От дасть «Добробут» на соціальний розвиток, то й будемо щось думати.
— Ага, дасть. Вони перед виборами три обігрівача «УФО» привезли і сказали, що то спонсорська допомога. А потім ті обігрівачі у внесок на соціальний розвиток і зарахували.
— А день села коли ми проведемо? У цьому році Лучкам 50 років виповнюється, не можна ж таку дату пропустити.
— Немає грошей. Будемо шукати спонсорів.
— Так шукайте. Є ж у нас і той же «Добробут», і Скрипник, і Скрильник, і Лаврик. Вони гроші на нашій землі заробляють, то нехай і допоможуть.
Отак, поговоривши, покритикувавши і запропонувавши, депутати одноголосно проголосували за сільський бюджет, який цілком і повністю залежить від державної дотації та товариства «Добробут».
Перейшли до розгляду «Різного». Вусатий запитав: «З чого почнемо?» «Із води», — пролунало з місця. Депутати запропонували сільському голові бути більш жорстким в питаннях оплати лучанами за спожиту воду. «Нехай платять усі, а хто не платить — тому відрізати воду», — таким був загальний настрій. Більш жорсткі санкції, на думку сільських обранців, потрібно застосовувати і до тих сільчан, хто порушує правила утримання домашніх тварин. А саме — собак, які розгулюють по вулицях і лякають людей. Вирішили спочатку провести з цього приводу сходку, а потім штрафувати порушників.
Говорили на сесії і про вічну сільську проблему — про молоко. Точніше, про ціни на нього, котрі заготівельники навіть під час зими примудряються знижувати. Вияснилось також те, що договори із підприємцями селяни підписують не читаючи. «А як же їх прочитаєш? Ми ж підписуємо у 5 утра, коли молоковоз приїжджає. Не видно ж нічого», — сказала одна депутатка. «Так ви ж так собі смертний вирок підпишете, не читаючи», — зауважив сільський голова. Щодо цін на молоко перед присутніми виступив депутат райради від «Батьківщини» Дмитро Омельяненко, який обирався від Лучок. Він пообіцяв підняти питання щодо невиправданого зниження цін на районному рівні. Удостоївся Дмитро Леонідович і оплесків від сільських депутатів. Вони пролунали після того, як Любов Васько повідомила, що вперше за багато років завдяки сприянню саме Омельяненка, місцеві школярі отримали новорічні подарунки. Допоміг він і у придбання музичного обладнання. «Оце молодець. А то перед цим Лаврик був, ми його й не бачили», — підтвердили присутні.
