На підтримку рішучого кроку вірних УПЦ КП у Мехедівці на Полтавщині

Українські ЗМІ та часописи країн поселення наприкінці 2010 року повідомили про безпрецедентний випадок сучасного українського православ’я, коли віряни у селі Мехедівка Лохвицького району на Полтавщині повернулися в лоно рідної Української Православної Церкви Київського Патріархату.
У прес-релізі Полтавської організації ВО «Свобода» принагідно зазначалося, що під сучасну пору таке повернення мирян в лоно рідної УПЦ КП є чи не одиноким й направду безпрецедентним випадком серед православних громад в усій Україні, коли релігійна громада села, після двох десятків (!) років перебування під юрисдикцією Московського Патріархату, попри шалений спротив офіційних чинників, прибічників широко розрекламованого московськими вислужниками так званого «єдінаго праваславнаго рускаго міра», - з рішучою одностайністю ухвалила повернутися під егіду рідної української церкви, богослужіння в якій, як відомо, проходять зрозумілою для мирян українською мовою з дотриманням національних традицій православ’я та народних звичаїв.
Незважаючи на те, що за час, що минув місцевий суд ухвалив дві ухвали про арешт церковного майна та виніс рішення на користь промосковського екзархату, селяни Мехедівки твердо вирішили стояти на позиціях правдивої української церкви, беззастережно протиставившись таким ганебним крокам нинішньої, суцільно зорієнтованої на Кремль, влади.
Нещодавно із Філіпсбургшу (штат Нью Джерзі, США) на адресу релігійної громади УПЦ КП у Мехедівці надішла поштівка досить вимовного змісту, в якій авторка пані Оксана Сновидович-Мазяр зокрема зазначає: «...Прочитала у «Свободі» повідомлення п.Олександр Панченка про вашу надзвичайну подію – повернення у свояси до Українського Київського Партіархату. Зраділа безмежно за цей мужній і патріотичний крок з вашого боку. Зараз як ніколи важливо вистояти усі навали від північного усіда. Біда, коли люди спантеличені чи облудою, чи підкупом, - покидають лоно своєї церкви. Ваш приклад гідний наслідування. З Полтавщини походять корифеї українського слова – Котляревський, Сковорода, Мирний. Україна пишається С.Копчиковою (плавчинею). З вашої землі походить Кондратюк, - людина, що мріяла про Місяць та багато інших відомих та таких, що ще будуть відомими своїми здібностями.
З Роси і Води під Божою Покровою та від людей пошаною сердечно вітаю вас усіх. Здоров’я, добробуту, віри у ласку Всевишнього та у власні сили.
З належною пошаною – Оксана Сновидович-Мазяр, 11 січня 2011 року...»
Дійсно, хочеться вірити, що мужні мої земляки мехедівчани, попри різні інсинуації та тиск промосковських сил, все ж залишатимуться вірними Українській Православній Церкві Київського Патріархату.

Логін:
Пароль:
запам'ятати