За радянських часів швейна фабрика виконувала замовлення Міністерства оборони. Останні півтора року її власниця Марина Рітц отримувала лекала і сировину з Німеччини. Туди везли і готові вироби — блузи, жакети, пальта. Замовники, дізнавшись, що шитимуть в Україні, просили, аби у Лохвиці. Бо швачки мають великий досвід. Цьогоріч фабрика збанкрутувала.
— 2006-го для виплати зарплати працівникам підприємство взяло кредит на 170 тисяч гривень у ”Полтава-банку”, — пояснює Лариса Софієнко з відділу кадрів. — Нерухоме майно підприємства банк узяв під заставу.
Влітку 2010 року фінустанова хотіла повернення боргів. Марина Рітц неодноразово обіцяла розрахуватися, але не зробила цього. Банк виставив фабрику на продаж. Рітц вирішила купити приміщення на аукціоні. Але не змогла, бо не вдалося зв’язатися з представниками фірми-продавця. За якийсь час власниці підприємства повідомили, що вона запізнилася та не може брати участь у торгах. Працівники вважають, представникові Рітц навмисне перешкодили зробити вступний внесок, щоб дати можливість придбати приміщення громадянину Жовніру. Той купив фабрику й одразу перепродав 28-річному Олександрові Марюхнічу.
Власниця контрольного пакета вважає, торги провели з порушеннями. Подала позов до суду на Жовніра й Марюхніча.
Останній після придбання наказав швачкам протягом тижня звільнити приміщення. Зараз там наймані охоронці.
Рітц планує орендувати інше приміщення у Лохвиці й перевезти туди обладнання. На це піде кілька місяців. Більшу частину працівників на цей час звільнили, пообіцявши взяти назад, коли виробництво відновиться. Аби не залишитися без грошей, усі швачки стали на облік як безробітні.
