Перепустка у дитсадок
— Я була вражена, коли мою дитину не взяли в дитсадок, бо доньці не зробили кількох щеплень. У поліклініці відмовилися підписувати обхідний лист, але хіба батьки і діти винні, що вакцин не вистачає на всіх? Навіть в аптеці не кожну знайдеш! Довелося купувати фіктивну довідку про щеплення, щоб дитину прийняли в дитсадок. Кому потрібна така імунізація? – обурюється кременчужанка Тетяна, мати 5-річної дівчинки.
У деяких дитсадках йдуть назустріч, але це стосується лише негрубих «порушників» календаря щеплень, з «відмовниками» же розмова коротка: «Ні і крапка!».
У посадовців для відмови є всі підстави: ст. 15 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає, що «дітям, які не отримали профілактичних щеплень, згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється».
Цю заборону підтверджує ще один документ – Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який вказує перелік обов’язкових профілактичних щеплень в Україні: проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця та кору. А взагалі, за календарем щеплень, дітей вакцинують ще й проти гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, паротиту. І головне – абсолютно безкоштовно! Точніше, має бути безкоштовно, а насправді держава економить на вакцинації дітей, тому батьки змушені купувати вакцини за власний кошт, коли настає час йти до дитсадка чи школи. Як кажуть деякі матері, для них комплекс щеплень обійшовся в суму понад 500 грн. Проте інші йдуть простішим шляхом – просто купують «псевдодовідку». До речі, вона дешевша.
Головний противник вакцинації – держава?
За офіційною статистикою, державні поставки вакцин для Кременчука минулого року були забезпечені лише на 60%. Подібна ситуація спостерігається по всій Україні. Наприклад, у 2009 р. загальнодержавну програму імунізації населення «урізали» на третину. Не знайшлось у Держбюджеті більше коштів ні в 2010 р., ні зараз.
— Держава радить шукати кошти на вакцинацію в міському бюджеті, але для Кременчука це нереально, рахунок йшов би на мільйони гривень, – коментує завідувач епідеміологічного відділу міськСЕС Андрій Верещака і додає, що він не знає таких міст в Україні, де б узялися дофінансовувати закупівлю обов’язкових вакцин.
За словами фахівця, нинішні показники вакцинації по всій Україні набагато гірші, ніж у радянські часи. Саме тоді вдалось охопити щепленням майже 100% дітей і дорослих та на десятиріччя забути про такі інфекції, як правець, дифтерія, поліомієліт тощо. Останніми роками кількість невакцинованих дітей зростає з двох причин: безкоштовних вакцин не вистачає і деякі батьки відмовляються робити щеплення, але, цікаво, що «відмовників» набагато менше, з року в рік їхня кількість приблизно однакова.
Андрій Верещака вважає, якщо ситуація з імунопрофілактикою не покращиться, то вже через 10 років Україна може стояти на порозі спалаху інфекційних хвороб.
Політики бояться вакцин?
У серпні 2009 р. на Донеччині невдовзі після щеплення вакциною «Пентаксим» померло троє малюків. Медики говорили, що вакцинація пов’язана зі смертю лише в часі, звичайний збіг обставин, але вакцинування цим препаратом все-таки призупинили.
І лише після виборів-2010, через півроку, цю ж саму партію вакцини знов оголосили легальною і продовжили використовувати.
За рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, показник вакцинації від інфекційних хвороб має становити 95% населення. Торік держава профінансувала програму імунізації населення в Кременчуці на 60%. Фахівці не заперечують, що колективний імунітет знижується, а ризик появи спалахів інфекційних хвороб зростає.
Депутати допоможуть у боротьбі з інфекційними хворобами
22 лютого на сесії міськради депутати мають розглянути Міську програму з імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2011-2015 рр.
— З міського бюджету ми просимо на шприци, туберкулін та придбання холодильного обладнання для зберігання імунопрепаратів, – коментує завідувач епідеміологічного відділу міськСЕС А. Верещака. – Також потрібні кошти на санітарно-просвітницьку роботу та бажано закуповувати вакцину проти гепатиту В.
Медики підрахували, що на виконання програми у 2011 р. їм необхідно понад 300 тис. грн. На інформаційну кампанію просять 2500 грн. Медики хочуть провести рекламну кампанію та навіть підготувати науково-популярний фільм про необхідність вакцинації.
Щеплення зробити – не вітамінку випити!
Журналістам «Панорами» не довелося довго шукати «відмовників» або противників вакцинації дітей.
— Моєму синові 5 років, він ходить у дитсадок. За документами у нас зроблені всі потрібні щеплення, а насправді – лише одне, від туберкульозу, в перші дні життя в пологовому будинку, – розповідає одна з матерів-противниць імунопрофілактики. – Я вирішила не робити дитині щеплення, коли була вагітною і проходила приватні альтернативні курси для майбутніх мам. Саме там дізналася, що імунітет дитини – система складна й у перший рік життя краще не втручатися. А згодом познайомилася з одним чоловіком, який розповів, що навіть за часів поліцейської медицини в СРСР йому не зробили жодного щеплення, хоча його мама була лікарем, але не погоджувалася з поглядами офіційної медицини.
Варто сказати, що така категорична противниця вакцинації нам зустрілася лише одна, інші матері говорили, що вони, у принципі, «за» імунопрофілактику, проте їх не задовольняє те, як ця важлива робота організована у державних медичних закладах.
— Я сумнівалась у вакцинації ще коли була вагітною. На заняттях для майбутніх матерів у жіночій консультації нам показували фільм про вагітність та пологи. Пам’ятаю, що медсестра вимкнула телевізор, коли почали показувати вакцинацію, мовляв, це зайвий епізод, нічого цікавого: всі роблять щеплення – і ви робіть, – розповідає Ольга, мати 3-річного Арсенія. – Коли народився син, я відмовилася від вакцинації у пологовому будинку, але лікарі так «переконували», що довели аж до сліз. Я здалась, у результаті одне щеплення нам все-таки зробили.
Молода мама говорить, що могла б змінити свою думку, якби поспілкувалася з лікарем-імунологом, але у державних поліклініках не вистачає ні вузьких спеціалістів, ні педіатрів, тому матері й відмовляються, не знаходячи відповіді на свої питання.
— Через 3 дні після щеплення моя 6-місячна донька потрапила до реанімації. Звісно, жоден лікар не визнав, що це реакція на щеплення. Я не думаю, що в Україні погані вакцини, просто діти бувають різні і масово всіх вакцинувати не можна, – розповідає Катерина З., яка дисципліновано робила всі щеплення, доки дитині не виповнилося півроку. – Тепер не знаю, що буде, коли прийде час йти у дитсадок.
У Кременчуцькій міськСЕС кажуть, що доведеться платити за вакцинацію з власної кишені, бо «відмовники» потрапляють у негласний чорний список, і якщо надходить безкоштовна державна вакцина, то насамперед щеплення зроблять дисциплінованим пацієнтам, які не порушували графіка. А забезпечення від держави, як ми вже казали, на рівні 60%.
