Вхід | Реєстрація

«Справа Попельнюха» живе

«Справа Попельнюха» живе
Дві третіх часу, протягом якого відбувалась чергова сесія Кобеляцької райради, депутати обговорювали питання, так чи інакше пов’язані із регіональним ландшафтним парком «Нижньоворсклянський».
Перед початком сесії районні обранці разом з іншими представниками громадськості пішли до Меморіального комплексу на честь загиблих воїнів. Там відбувся мітинг, присвячений пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, котрі воювали в Афганістані. Саме 15 лютого, двадцять два роки тому, радянські війська покинули гірську країну, де вели кровопролитну і безглузду війну.
Сама сесія в черговий раз підтвердила той факт, що на території Кобеляцького району триває і лише загострюється свою маленька «войнушка». Щоправда, вона відбувається без жертв і кровопролиття. А назва її — битва за «Нижньоворсклянський». Або — за чи проти Попельнюха, директора згаданого регіонального ландшафтного парку.
Майже дві години присвятили депутати обговоренню питань, пов’язаних із «Нижньоворсклянським». І як обговорювали! Були пристрасні промови, гнівні докори на адресу опонентів, політичні анекдоти і апеляції до закону і совісті. Між іншим, скільки існує парк, стільки й киплять навколо нього пристрасті. Там борються за народ і екологію депутати, державні і недержавні екологи, рибінспектори, рибалки-любителі і промисловики. Ба, збираються і козаки до цього шарварку долучитися. І майже завжди в епіцентрі загальної уваги знаходиться директор парку Віктор Попельнюх. А найцікавіше спостерігати за тим, як змінюються його прихильники і опоненти. Кілька років тому Попельнюха завзято критикували, за невеликим виключенням, районні «бютівці». Мовляв, займається лише рибою, науку покинув, дерев не саджає і пташок не розводить. Зараз представники цієї політичної сили раптом «прозріли» і кинулись захищати Віктора Васильовича. Натомість дружнім легіоном виступили в атаку проти нього «регіонали». Це ті, які раніше захищали Попельнюха. Аргументи в нових опонентів директора вже всім відомі — риба, пташки і дерева. Чудасія та й годі! Їй-Богу, у цій «справі Попельнюха» без пляшки не розберешся. Надто ж багато намішано всього у битві за «Нижньоворсклянський». Політики, напевне, там найменше. Натомість багато риби, унікальна флора, фантастичної краси краєвиди і можливість отримати у власність береги, в які можна інвестувати та інвестувати. Автор статті неодноразово бував у «Нижньоворсклянському». Не будучи ні рибалкою, ні мисливцем, їжджу туди виключно заради фізичного та естетичного задоволення. Привозив друзів із Києва, які об’їхали півсвіту — їх щелепи падали на землю від побаченого. Навіщо їхати в Бразилію, щоб подивитись на джунглі, коли є Потягайлівка! Навіщо пхатись у Фінляндію чи ще кудись, щоб помилуватись озерами, коли є дельта Ворскли! Ну та повернемось до сесії.
У сесійному залі було не до лірики. Депутати завзято чубились над проблемою, як підписувати контракти з керівниками комунальних підприємств, які вимоги до них ставити. Говорили багато і складно. Але за заплутаними формулюваннями можна було зрозуміти — говорять про Попельнюха. Хто має право керувати «Нижньоворсклянським»? Зараз, згідно із спеціально прийнятим Положенням — людина із фаховою освітою та науковим званням. Читай — Віктор Васильович Попельнюх. Ану спробуйте в Кобеляцькому районі знайти фахового біолога, кандидата наук. Якщо ці вимоги до керівника зняти, то керувати «Нижньоворсклянським» зможе фактично будь-хто.
Під час останньої сесії пропозиції «регіоналів» не набрали достатньої кількості голосів. Затвердили і звіт Попельнюха, і план діяльності дирекції «Нижньоворсклянського», не проголосували і за жодні зміни у вимогах до особи директора. Хоча за кілька тижнів до сесії серед депутатського корпусу говорили: «Все, зплели лапті Попельнюху». Називали і прізвище нового директора «Нижньоворсклянського».
Та можна не сумніватися в тому, що «справа Попельнюха» живе. І попереду чимало повідомлень із полів битви за «Нижньоворсклянський». До речі, прозвучало на сесії і щиросердне зізнання щодо справжньої суті депутатської боротьби за народ. Один із обранців патетично вигукнув: «Ну чого така колотнеча? От є у нас урочище Драбинівка, теж красиво, теж заповідні місця, але там все тихо і мирно». І почув у відповідь від колеги: «Так там же Дніпра і риби немає».


Депутатизми  :)

— Я не сяду, поки не докажу.
— Так ми вас посадимо.
* * *
Козаки оплесками вітали пропозицію патрулювати у «Нижньоворсклянському»
— Як всі люблять контролювати рибу. Ну да, бути на воді і на юшку не поживитися!
* * *
— Ви маєте ввиду пункти А і Б?
— Да, сідєлі на трубє.
* * *
— Та ви за десять год у тому парку горобця не випустили!
* * *
— Дивіться, регіонали не голосують, бо їм повідкручують.
— Не повідкручують, бо там свободні люди.
* * *
— Давайте сдєлаєм компромат.
— Ви маєте на увазі компроміс?
* * *
— Після цієї сесії для лічильної комісії нада курси по арифметиці організувати.
— Це як в анекдоті про сірих і голубих страусів. Як їх злякати, то сірі голову в пісок застромлюють, а голубі — ні. Ми не нагнемося перед голубими страусами.

Автор: Ігор ФІЛОНЕНКО, «ЕХО з регіону»


Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
18 лютого 2011, 12:40 | Кобеляки | Політика
1. постійний читач / 18 лютого 2011, 16:01
Класно написано. Особенно депутатизми це вобще.
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Курс НБУ
Останні коментарі

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації