Кодекс потрібно поважати
З ухваленням нового Податкового кодексу умови ведення малого бізнесу в Україні стали більш жорсткими. Збільшення податкових нарахувань, вартості торгових патентів та платежів до Пенсійного фонду доповнюється пресингом податківців та забороною юридичним особам з 1 квітня списувати на валові витрати виплати тим підприємцям, які працюють на єдиному податку, що поставило чимало «спрощенців» перед перспективою закриття свого бізнесу. До всіх проблем, пов’язаних із новим Податковим кодексом, у Кременчуці додалося ще кількаразове збільшення плати за землю.
Експерти застерігають, що чимало представників малого бізнесу можуть перейти працювати «у тінь» і взагалі припинять сплачувати податки до бюджетів усіх рівнів. З ними не погоджуються у Держкомпідприємництві. Тут вважають, що в Україні з 1,2 млн зареєстрованих приватних підприємців, котрі поки що працюють на єдиному податку, чверть використовує спрощену систему оподаткування виключно для ухилення від повної сплати суми податків підприємствами-юрособами, або для так званої «оптимізації» видатків.
Перехід «у тінь» чи впорядкування?
Упродовж січня і першої декади лютого кількість рішень щодо припинення діяльності фізичних осіб-підприємців у Кременчуці, порівняно з аналогічним періодом минулого року, збільшилася втричі – з 88 до 288! Щодня до міського відділу з питань держреєстрації, який розташований за адресою: вул. Першотравнева, 1, приходять до десятка, а то й більше підприємців із заявами про закриття.
Кількість тих, хто реєструє свій бізнес, залишається приблизно на торішньому рівні. Хоча і тут є винятки. Так, у першій декаді лютого був відзначений різкий сплеск кількості зареєстрованих – майже вдвічі більше, ніж за відповідний період минулого року. Цікаво, що з них понад 60% зареєстрували вид діяльності – «Надання послуг перукарями та салонами краси». Невже у Кременчуці несподівано зріс попит на цирульників та масажистів? Як з’ясувалося, причина дещо в іншому. На початку року податкові служби майже місяць перевіряли міські перукарні та заклади, пов’язані з медично-косметичними послугами. Після неї бізнесмени, які працювали у цій сфері, почали масово легалізуватися.
— Значне збільшення кількості фізосіб-підприємців, які цього року вирішили закритись, а в останній тиждень – також і тих, хто зареєструвався, обумовлено тим, що підприємці після ухвалення нового Податкового кодексу почали впорядковувати свою діяльність. Той, хто роками не працював, юридично припиняє діяльність, бо виникають певні проблеми зі звітністю, а ті, хто працювали без реєстрації – легалізуються. Триває процес упорядкування малого бізнесу, скоро ми будемо мати реальну картину підприємництва, і це добре, – вважає заступник заввідділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міськвиконкому Інга Капралова.
«Поки що не закриваюсь, почекаю…»
Більшість підприємців, котрі по обіді 10 лютого стояли у черзі до відділу держреєстрації, мали за мету отримати витяг з державного реєстру для подовження договорів оренди земельних ділянок. Наразі їх більше турбували питання підвищення плати за землю.
Саме про це розповів Геннадій, бізнес якого пов’язаний зі столярним виробництвом:
— Поки свій бізнес не закриваю. Ще почекаємо трохи, подивимося. Щодо податків, то я досі за новими правилами не звітувався. У податковій інспекції ніхто нічого не знає. Кажуть, почекайте, поки будуть якісь роз’яснення. Закон опублікували, а інструкцій немає. Як його застосовувати там не знають. Найболючіше питання для малого бізнесу – нереальна плата за землю. У мене вона зросла в 6 разів: з 1000 до 6000 грн на місяць, і нікого не хвилює, чи працюю я, чи є замовлення.
Окрім збільшених розмірів плати за землю, перед підприємцями постають і нові перепони. Бізнес кременчужанина Михайла пов’язаний з наданням послуг.
— Проблема в тому, що підприємцям-фізособам не дають працювати. Я перейшов з єдиного податку на загальну систему оподаткування, щоб мати змогу працювати з великими підприємствами. Але мені не видають свідоцтво платника ПДВ. Пропонують зареєструвати юридичну особу – приватне підприємство. А це додаткові кошти на реєстрацію, постійні перевірки, штрафи… Здається, що фізичних осіб-підприємців просто намагаються ліквідувати, – висловлює Михайло своє припущення.
До речі, воно підтверджується статистикою. За даними міського відділу держреєстрації, упродовж першої декади лютого у Кременчуці зареєстровано в 2,5 рази більше підприємств-юридичних осіб, ніж за відповідний період минулого року.
Станом на 1.10.2010 р., у Кременчуці було зареєстровано 3028 малих підприємств, на яких працювало понад 11 тис. працівників, та 14081 фізична особа-підприємець. Питома вага малого підприємництва у загальному випуску продукції Кременчука становить 8,9%.
«Ситуація не критична»
Людмила Жорняк, начальник управління розвитку підприємництва, торгівлі та регуляторної політики:
— Триває реорганізація малого бізнесу, хтось закривається, а хтось відкривається. «У тінь» малий бізнес не перейде, тому що більшість підприємців бажає працювати відкрито і спокійно. У Кременчуці, порівняно з іншими містами України, середній рівень податкового навантаження на малий бізнес. Нещодавно ми ухвалили міську програму підтримки малого бізнесу. Зараз обговорюємо можливість корегування нових розмірів плати за землю, шукаємо компромісний варіант. Гадаю, що він буде знайдений.
