Готового і прийнятного для всіх рішення міські депутати так і знайшли. Дилема — любов до тварин чи загроза, яку несуть бездоглядні тварини, залишилась. Тоді одна з комісій міськради звернулась до добре відомого в Кобеляках мецената, благодійника і миротворця Віллі Вайбеля. Депутати попросили поділитися досвідом вирішення цієї проблеми у німецькому місті Зінгені, яке є побратимом Кобеляк.
Днями на ім’я голови комісії Валерія Коробейника надійшов лист-відповідь від почесного громадянина Кобеляк Віллі Вайбеля, у якому він пише:
— З цією проблемою я ознайомився під час поїздок до південних країн Європи, передусім до Іспанії, Португалії та Франції. Обговорюється вона і у Німеччині.
Я не можу зрозуміти, як можна не докладати зусиль для її вирішення! На мою думку, бродячі собаки є реальною небезпекою для здоров’я, а інколи й життя людей. І жодним виправданням на кшталт гуманного поводження з тваринами не можна мотивувати бездіяльність у вирішенні цієї проблеми.
Пропоную, щоб Кобеляцька міська рада (а ще краще — районна) зробила наступні кроки.
Потрібно, щоб на офіційному рівні була запроваджена вимога щодо відповідного позначення кожної тварини. Кожен пес чи кішка мусять мати маркування на нашийникові чи у вусі. Там повинен бути зазначений номер, за яким можна дізнатися, якому власнику належить тварина. У нас, у Німеччині, всі домашні звірі носять такі знаки.
У разі запровадження подібного маркування у Кобеляках, влада оперативно зможе знайти власника тварини і повернути її. І, якщо потрібно, покарати недобросовісного громадянина, котрий дозволяє їй бродяжити.
Якщо ж десь у місті чи районі буде виявлена бездоглядна тварина без маркування, то її потрібно відловити і умертвити. Якщо, звичайно, цей захід регламентований відповідним рішенням місцевої ради чи райдержадміністрації. Доцільною у таких випадках є й кастрація або стерилізація тварин.
