– Володимире, як ти прийшов до думки, що хочеш бути ді-джеєм?
– Я до цієї думки не приходив, так вийшло, що у шістнадцять років мені випадково довелося цим зайнятися. На той час мій брат DJ Rudator крутив музику на дискотеках, а я спочатку приходив просто допомагати з апаратурою. На одній із дискотек «колега по цеху» мого брата, який був ді-джеєм, не зміг прийти на дискотеку, і я його просто замінив. Можливо, через те, що всі два місяці я був на танцполі та знав, чого очікують люди, мене так публіка енергійно і сприйняла. Можна сказати, мені не прийшло це в голову, як багатьом, я цим почав займатися, бо так склалися обставини.
Діджейство може бути як хобі, так і основною професією, яка приносить гроші. Проте не в нашому місті. Кількість клубів у нас невелика, тому розвиватися дуже тяжко.
– Розкажи, чому обрав саме такий псевдонім?
– Нікнейм DJ Crazy вигадали мені слухачі, тому замислюватися над цим не довелося.
– На твою думку, хто такий ді-джей, і що потрібно для того, щоб ним стати?
– Ді-джей (англ. DJ, скорочення від Disc Jockey) – людина, що здійснює публічне відтворення записаних на звуконосії музичних творів зі зміною або без зміни матеріалу технічними засобами.
Проте ді-джей працює не лише з треками (музичними композиціями), а й із публікою. Він повинен відчувати реакцію людей та вміти впливати на них. Між ді-джеєм та танцюючими завжди повинен бути непомітний контакт, який дозволяє керувати настроєм публіки, заряджати її енергією. Говорять навіть, що від ді-джея залежить каса на барі.
А щоб стати гарним ді-джеєм, треба багато попрацювати.
– Розкажи коротенько про себе?
– Не хотів би розголошувати про своє особисте життя. Коли у Діми Білана з’являється дівчина, то зникає більшість шанувальниць (посміхається – авт.).
Працюю я в Гадяцькому училищі культури ім. І. П. Котляревського звукооператором, навчаюсь у Київському університеті культури і мистецтва на факультеті «Режисура кіно і телебачення». Полюбляю веселі компанії та спілкування.
– Чи часто відпочиваєш у гучних місцях?
– Майже на всі свята мені доводиться працювати: дискотеки, клуби. Тому якщо маю вихідний, то хочеться провести його тихо та спокійно. Взагалі, я не люблю святкувати, під цей список підпадає навіть власний день народження.
– Яка мрія як ді-джея? Можливо, поїхати на фестиваль Kazantip?
– Навіть не знаю, яка моя мрія. Напевне, хотілось би просто поїздити по багатьох містах і побачити, як тебе там будуть сприймати.
– Як ти думаєш, що найважливіше в твоїй професії ді-джея, і чи можеш ти виділити самий великий плюс і найбільший мінус у тому, що ти ді-джей?
– Якщо робота не приносить достатню кількість грошей – це хобі. Зараз мені подобається цим займатися. А як буде далі – невідомо. Коли з’явиться сім’я, потрібно буде швидко заробляти гроші, а в музичній сфері це неможливо. Щоб пробитися на високий рівень, необхідно весь час присвячувати музиці, проте з фінансовою винагородою доведеться зачекати. Та найперше, що зробити, переїхати у велике місто, де доведеться крок за кроком завойовувати собі ім’я. Наприклад, у США вважається нормальним, коли старенький дідусь із борідкою крутить треки. А ось нам до цього ще далеко…
Професія має чимало мінусів: голосна музика знижує слух, сигаретний дим та затхле клубне повітря не найкращим чином впливають на здоров’я. Приємно, коли у день народження на мобільний телефон приходить море привітань, а під час вечірки трапляється безліч несподіваних сюрпризів.
– Що у тебе викликає інтерес, крім музики. Чим би ти займався, якби не захоплювався ді-джеїнгом?
– Я взагалі люблю експериментувати. Є ідея зняти фільм, навіть 2. Вже є сюжети у напрацюванні, проте немає необхідної апаратури. Тож, можливо, скоро зніму фільм, подивимося.
– Ти брав участь в конкурсах, і яких?
– З приводу конкурсів можу сказати, що участі в них не брав, та й ставлення моє до них негативне. Зазвичай конкурси інтерактивні, проводяться в Інтернеті, де можна накручувати голоси. Ді-джея потрібно оцінювати на його робочому місці, у тій атмосфері, яку він створює.
– І на закінчення, що хочеш побажати ді-джеям напередодні свята?
– Творчих успіхів, натхнення, заповнених танцполів та вдячної публіки.
Нагадаємо: День ді-джея (World DJ Day) відзначається в усьому світі 9 березня. Це не тільки офіційно визнане професійне свято, а й важливий благодійний захід, який проводиться з 2002 р. від імені Міжнародної клубної індустрії. Щороку по всьому світу проходить благодійна акція для допомоги дитячим будинкам та організаціям. Ініціаторами заходу виступає фонд World DJ.
Кожного року цей день відзначають у багатьох країнах світу, та за масштабами найширше за всіх він відзначається в Англії. Провідні ді-джеї та клуби Великобританії протягом тижня безперервно грають музику. Усі зібрані кошти після такого масштабного свята надходять дітям-сиротам. Щороку в акції беруть участь не менше трьох тисяч ді-джеїв з 82 країн світу.
