Перша зупинка Дмитра Табачника у Полтаві – Полтавський університет економіки і торгівлі. Спочатку спільно із ректором і профільним заступником губернатора поклали квіти до пам'ятника Борису Мартосу, потім – власне екскурсія вишем. Розпочали із комп'ютерних класів, а їх тут налічують аж 35, самих комп'ютерів – більше 1,5 тисячі. По ПУЕТу встановили 22 точки WiFi, підвели всесвітню мережу і до гуртожитків. Серед інших кабінетів зазирнули і до харчових технологій.
Людмила Страшко, доцент кафедри загально-інженерних дисциплін ПУЕТ:
— Потім ми будемо намагтися створювати певний рекламний бренд, у кольорі.
Від теорії – до практики. У ПУЕТі Дмитру Табачнику презентували свій варіант смаження м'яса в умовах стиснення. Тут – економія одразу по кількох показниках – часу і витрати електроенергії. Презентували представники викладацького колективу і своє бачення майбутньої освітньої реформи шляхом створення в кожній області освітніх пансіонів. Коротка екскурсія – у музеї історії вишу.
Не оминув увагою Дмитро Табачник і студїдальню, поцікавився смаковою і ціновою політикою. Окремо – візит до спорткомплексу, де кожен із студентів знайшов собі заняття до снаги. Побувала делегація і на лекційних заняттях.
Дмитро Табачник, Міністр освіти, науки, молоді та спорту України:
— Що приємно було, у вашому виші всі, від Олексія Олексійовича до першого курсу, ходять із гарним настроєм. Можливо, це весна, якої всі чекали, або просто у вас гарний колектив.
Поспілкувався Дмитро Табачник і з допитливими студентами. Відповідаючи на запитання, порадував, що в разі прийняття нового законопроекту про вищу освіту тривалість останньої складатиме лише 4 роки, а от аспірантуру планують збільшити від 3-х до 4-х.
Дмитро Табачник, Міністр освіти, науки, молоді та спорту України:
— Ми зараз також крокуємо по європейському досвіду і створюємо фонд, де будуть братися до уваги рейтинговість професії, потім працювати із цим із роботодавцями.
Зупинка номер два – Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка. Тут стартували із оглядин музею історії вишу, де Дмитро Табачник залишив свій підпис у книзі почесних гостей.
Потім Міністр завітав на лекційне заняття, яке проводив в рамках партнерських відносин професор із Брандербургу (Німеччина). Завдяки такій формі співпраці, переконують у виші, студенти навіть бізнес-плани захищають англійською мовою.
Із тим, що можна буде втілити на майбутнє – тут реалізовують на практиці. Демонструють свої надбання – провести лекцію за умов, що викладач у Києві, а студенти в Полтаві, розповідають тутешні викладачі факультету інформаційних та телекомунакаційних технологій і систем, – цілком реально. Завершився візит зустріччю зі студентським активом і вченою радою вишу. Оцінка роботи – процвітання. Те, що передати телевізійна камера не в силах.
Дмитро Табачник, Міністр освіти, науки, молоді та спорту України:
— Гарний настрій у всіх і викладчів, і студентів. І те, що я не помітив ні у вас, ні в економістів - запаху від туалету, а це говорить про те, що є господар. Це має викликати певну повагу до вишу.
Запитання – найрізноманітніші, втім, обмежені у часі. Те, на чому наголошує Міністр, – необхідно оптимізувати навчальний процес.
Дмитро Табачник, Міністр освіти, науки, молоді та спорту України:
— Гуртуватись навколо кращих вишів, не зменшуючи обертів, аби дитина виростала в одному світі і не випадала із нього.
Перші пілотні проекти вже розпочались у Львові та Донецьку. На черзі – Закарпаття і грандіозний проект у Кривому Розі, де планують об'єднати 4 виші і 2 науково-дослідні інститути. На Полтавщині – попередні домовленості із Миргородським керамічним технікумом, який має стати частиною національного технічного університету.
Молодь цікавило бачення Міністра діяльності студентського самоврядування. Саме йому, переконаний Дмитро Табачник, слід надавати право розпоряджатися фондом гуртожиктів і стипендіальним фондом. Не зменшуючи розмір останнього, робити розбивки стосовно розміру стипендій залежно від старань і оцінок студента.
Потім – менш ніж годинна зустріч із пресою. Головне, на чому акцентував свою увагу міністр, – те, що буде і надалі просувати проект «Закону про вищу освіту». 32 статті останнього, наголошує Дмитро Табачник, – реальний поштовх для реалізації вишів України по максимуму, адже законопроект передбачає автономію вищих навчальних закладів. Відповідно, вони зможуть вільно розпоряджатися своїми коштами, не чекаючи численних погоджень і звільняться від тотального режиму контролюючих служб. Втім, аби реально працювати на конкуруючому ринку, українські виші слід укрупнювати (тобто, об'єднувати два або кілька під егідою кращого).
Дмитро Табачник, Міністр освіти і науки, молоді та спорту України:
— Якщо на Полтавщині 1,5 млн населення, то із ними може впоратися 3 ВНЗ. Якщо і надалі залишиться 6, як є - хай буде, втім, змінюватися і покращуватися вони будуть у 2 рази повільніше. Табачник - не диктатор, він не може прийти і закрити ось так 3 виша.
Статистика, говорить Дмитро Табачник, свідчить: випусників 2011-го року буде майже у 2 рази менше, ніж минулоріч: 191 тисяча проти 340-ка.
Як наслідок, міністр прогнозує не тільки об'єднання вишів навколо кращих(від чого постраждає не навчальний процес, а тільки керівництво закладів), але і їх рух назустріч абітурієнтам – за рахунок зменшення плати за навчання.
Дмитро Табачник, Міністр освіти і науки, молоді та спорту України:
— Восени чому гарбузи на Сорочинцях дешевше? Тому що їх багато. Так ось - у нас 700 тисяч ліценційних навчальних закладів. На них 191 тисяча випускників - як вони будуть чинити у цій ситуації?
А держзамовлень цьогоріч планують зробити рекордну кількість – 45%. Остаточні цифри будуть відомі у квітні, коли Мінекономіки завершить останні розрахунки, втім, вже зараз Дмитро Табачник прогнозує зменшення держзамовлень на ті професії, що мають найменший попит. А з 1 червня розпочненться добровільний електронний вступ до вишів. Ті, хто із інтернетом «на ти», можуть відслідковувати потім своє прізвище у електронних списках обраного вишу, інші – за сталої традиції – до приймальної комісії. До речі, українських абітурієнтів Дмитро Табачник вважає інфантильними – підрахунок стверджує, що вступати до вишу із абітурієнтом їде 3,5 родича.
