Виконавче провадження — це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених ЗУ «Про виконавче провадження», що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, які можуть бути пред’явлені до виконання в органи державної виконавчої служби у чітко визначений ЗУ «Про виконавче провадження» (далі Закон) строк. У разі пропуску цього строку державний виконавець відмовить у прийнятті виконавчого документа та відкритті за ним виконавчого провадження.
Раніше передбачалося, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки:
1) виконавчі листи та інші судові документи — протягом трьох років;
3) посвідчення комісій по трудових спорах — протягом трьох місяців;
4) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, — протягом трьох місяців;
5) інші виконавчі документи — протягом року, якщо інше не встановлено законом.
Ззвертаю особливу увагу читачів на те, що ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 08.03.2011 року) строки пред’явлення виконавчих документів до виконання змінено.
Відтак, статтею 22 даного Закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, — протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи — протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Тобто, виконавчі документи, які раніше могли бути пред’явлені до виконання протягом трьох років, зокрема, виконавчі листи та інші судові документи, відтепер можуть бути пред’явлені лише протягом одного року.
