Те, що сесія буде відрізнятися від інших, стало зрозумілим вже одразу після її початку. Адже цього разу на засідання прибули лише 33 депутати із 58 обраних. Причину такої низької явки одразу пояснив голова районної ради Володимир Левицький.
— Почалися весняно-польові роботи, тому нехай вас не дивує — чому депутатів так мало, — зазначив Володимир Іванович.
Почалася сесія із традиційних вітань іменинників. Але цього разу лише цим не обмежилися, адже представники влади нарешті вирішили вручити призи переможцям конкурсу на кращу сільську раду. Так з рук голови райдержадміністрації Сергія Шовкопляса та голови районної ради Володимира Левицького отримали призи голови чотирьох сільських рад. За І місце Володимир Коба з Галущиної Греблі отримав для сільської ради комп’ютер, за ІІ місце Віталій Рой із Лелюхівки одержав ноутбук, за ІІІ місце Іван Чечель із Сухої Маячки отримав мотокосу, а Анатолій Підтоптаний — цифровий фотоапарат.
Після процедури нагородження депутати перейшли до розгляду питань порядку денного. Варто зауважити, що цього засідання депутати, як ніколи, швидко проскакували обговорення і переходили одразу до голосування. Пояснювали це звично — кожне питання ретельно розбирали на постійних комісіях, тому вдруге обговорювати його на сесії немає сенсу. Тож рішення приймали із швидкістю стрільби з кулемета — цілими чергами. Іноді доходило до смішного. Так заступник голови райдержадміністрації Іван Солодовник вийшов за трибуну, аби доповісти із ряду питань. Але рішення приймали одне за одним без доповіді. Депутати голосували, а Солодовник продовжував мовчки стояти за трибуною.
— Дайте Солодовнику хоч рота розкрити! — попрохав якийсь жалісливий депутат із зали. Колеги підтримали його сміхом.
Зачепились депутати лише за шістнадцяте питання, у якому намагались дати відповідь на, здавалося б, просте запитання: «Чи спочатку треба викорчувати пеньки, а потім заплатити за це гроші? Чи спочатку заплатити гроші, щоб потім були викорчувані пеньки?». Депутатам якраз пропонувався другий варіант. Оскільки організація, яка займається викорчовуванням старих садків у Новосанжарському районі, нібито виконала більші об’єми робіт, то їй належало доплатитипевну суму коштів. Але проти цього заперечив депутат від «Народної партії» Василь Красюк.
— Тут спірне питання, його треба допрацювати, — переконано зазначив він. — Якщо ця організація не вкладалася у визначені суми, то треба було не виконувати більший об’єм робіт. Зробили б 3 гектари і якраз би вклалися. А так вони взялися за 7 і тепер ми повинні виділяти кошти на закінчення цих робіт.
Підтримав колегу і депутат-«регіонал» Микола Харченко:
— Я не знаю цієї організації, але я знаю, як зариваються у землю гроші!
Після цих зауважень депутати у сесійній залі загули, як джмелі. Але усіх одразу ж заспокоїв голова ради Володимир Левицький:
— Не хвилюйтесь, кошти ми дамо лише по факту виконаних робіт — ніхто їх просто так «зарити» не зможе.
Зрештою рішення прийняли більшістю голосів. «Проти» голосував лише Василь Красюк, ще кілька депутатів від голосування утрималися.
Завершувався порядок денний обговоренням роботи кафе «Шалена хвиля», яке розташоване у Руденківці. Начальник Новосанжарського РВ міліції Сергій Махно звернувся до депутатів із листом, у якому стверджував, що через тривалу роботу кафе та продаж у ньому спиртного до пізньої ночі (конкретно — до 2.00), у селі погіршується криміногенна ситуація. Тому депутатів прохали позбавити власника кафе ліцензії на продаж алкогольних виробів. Але головуючий виніс на розгляд сесії іншу пропозицію — рекомендувати виконкомам сільських рад встановити однаковий скрізь режим роботи: магазинів — до 21.00, кафе — до 00:00. Тоді, наприклад, молодь з Нових Санжар після закриття магазинів о 22.00 не буде сідати у таксі та їхати догулювати у Руденківку. Рішення депутати прийняли, щоправда Микола Харченко з приводу таких рекомендацій був налаштований досить скептично:
— Ой, не думаю я, що драбинівські депутати затвердять такий графік. Ну, та як і не затвердять, то від Нових Санжар до Драбинівки далеко!
