26 квітня 1986 року вибухнув четвертий енергоблок ЧАЕС. Радіоактивна хмара накрила не тільки Україну, Білорусь і Росію, але й Східну і Північну Європу.
30-кілометрова зона навколо станції виявилася зараженою радіацією.
«Про масштаби трагедії світ дізнався лише через кілька діб, – говорить голова Гадяцької районної організації «Союз Чорнобиль» Віталій Биченко. – Усі ці дні наслідки аварії ліквідували пожежники, солдати-строковики і добровольці без якого-небудь захисту від радіації, про яку тоді ліквідатори навіть і не підозрювали. Близько 600 гадячан пройшли горнило Чорнобиля, 152 з них відійшли у вічність».
Щорічно пам'ятні заходи, присвячені роковинам трагедії, починаються з ударів дзвонів на меморіалі ліквідаторам. Кількість ударів означає кількість років, які минули з дня катастрофи.
Біля меморіального комплексу зібралося більше 500 людей. У заході взяли участь близько 300 ліквідаторів аварії на ЧАЕС, голова Гадяцької районної ради Олександр Міняйло, заступник голови Гадяцької РДА Григорій Мисюра, міський голова Тетяна Савченко, родичі, колеги і друзі загиблих в результаті катастрофи ліквідаторів.
Напередодні пам’ятної дати у меморіальному комплексі було встановлено 10 пам'ятних плит з іменами загиблих ліквідаторів.
Через десятки років відсутність людей у зоні відчуження, яка зазнала радіаційного зараження, призвела до того, що природа там розквітла пишним цвітом і зараз у куди кращому стані, ніж до катастрофи. Показання дозиметрів свідчать про те, що перебувати в зоні відчуження цілком безпечно. Туди постійно возять туристів, їм показують саму атомну станцію і влаштовують обід в їдальні Чорнобильської АЕС.
Робота станції була зупинена 5 грудня 2000 року. Одначе 3,5 тисячі людей, як і раніше, працюють на АЕС. Ядерне паливо не вивантажене з реакторів, і за ситуацією треба стежити.
