Хахли чи українці?

Як відомо, нашу націю в інших країнах, особливо сусідніх, напівзневажливо називають словом «хахли». Нічого позитивного у це визначення не вкладаючи. Та що там в інших країнах… Деякі, ну дуже «розумні» земляки й самі чіпляють на свої автомобілі наклейки із цим словом. До речі, провівши невеличке спостереження, помітив — власники дорогих автівок себе і своїх сталевих коней словом «хахол» не мітять.
Дійсно, частина із нас таки «хахли» і є. Днями довелося за ними донесхочу поспостерігати. Як правило, це завзяті «релігійні фанатики», котрі назавжди затямили для себе — «у празник робити — це великий гріх». А напиватись до нестями «на гробиках» — це справа праведна і свята. Ввечері 2 травня «хахли» щедро всіяли своїми тілами підходи і під’їзди до кобеляцького цвинтаря. Це про них і про кацапів Задорнов колись сказав: «Вони п’ють так, ніби їм за це платять».
З іншим «хахлом» довелось трішки посперечатись у Великдень. Вже дорослий чоловік у такий день взяв з доброго дива і невеликого розуму «ружжо» і пішов на ставок качок стріляти. Вони вперше за багато років прилетіли на водойму, яка не пересохла, і чолов’яга одразу вирішив пополювати. І плювати йому на «празник», на те, що птиця сидить на гнізді, очікуючи потомства, і навіть на те, що він просто фізично не зможе дістати впольовану дичину. Хахол, що тут скажеш.
Та, на щастя, серед нас таки чимало й українців залишилось. Це ті, хто знає, що «гробики» не є чисто християнським святом. А пити горілячча на могилах православна церква прямо забороняє, як елемент язичницької тризни. Та й працювати у свято можна, отримавши на це благословіння.
Українці, на відміну від хахлів, добрі і безкорисливі. Вони завжди готові допомогти ближньому, не вимагаючи за це винагороди. Один такий, назвавшись Максимом Левченком, проявив справжню українськість. Молодий чоловік років 20-ти від роду підійшов до кобеляцьких комунальників, котрі саджали квіти. І запитав: «А можна вам допомогти?» Отримавши ствердну відповідь, засукав рукава і на рівні з усіма почав висаджувати квіти. Просто так, за спасибі, щоб красиво було.
Оце по-українськи. А по-хохляцьки — вночі прийти до щойно висадженої клумби і вирвати квіти. А потім посадити їх вдома або взагалі виміняти на горілку.
Хто переможе в цій боротьбі світоглядів — українці чи хахли? Можливо саме від цього, а не від світових цін на нафту, кредитів МВФ чи прізвища Президента залежить благополуччя нашої Батьківщини.

Логін:
Пароль:
запам'ятати